Контроль та оцінювання вмінь і навичок студентів (переглянути).

Мета педагогічної практики з образотворчого мистецтва у дошкільному навчальному закладі – є оволодіння студентами уміння, навичками самостійної навчально-виховної роботи на посаді вихователя предметів художньо-естетичного циклу, а також визначення рівня їх готовності до професійно-педагогічної діяльності, сформувати у студентів знання, вміння та навички, необхідні для ефективного використання засобів сучасного мистецтва, для проведення занять та керування процесом при його підготовці, супроводі, аналізі, коригуванні, формування через предмет образотворче мистецтво елементів візуальної та загальної культури дітей дошкільного віку, інтеграції навчальних предметів і диференціації навчання, надання навчальній діяльності дослідницького, творчого характеру.

Для досягнення мети “Педагогічної практики в дошкільному навчальному закладі” студент повинен в першу чергу розв’язувати такі завдання:

1. Формувати та вдосконалювати педагогічні уміння і навички студентів при викладанні предметів художньо-естетичного циклу.

2. Залучення студентів у різні сфери професійно-педагогічної діяльності (проведення занять, планування виховної роботи, підготовка та оформлення необхідних посібників та тематичних виставок, естетичних куточків )

3. Розкрити значення основ візуальної культури у загальній і професійній освіті людини.

4. З’ясувати психолого-педагогічні аспекти засвоєння курсу, взаємозв’язки предметів художньо - естетичного циклу з іншими предметами;

5. Показати практичну значимість сучасних альтернативних технік, можливості їх застосування дітьми дошкільного віку, педагогічними працівниками та батьками.

6. Забезпечити ґрунтовне вивчення передового педагогічного досвіду методичної роботи в дошкільному закладі, ефективність її використання під час навчально-виховного процесу;

7. Створити належні умови для всебічного повноцінного розвитку дітей в умовах дошкільного закладу при організації та облаштуванні життєвого простору як величезної значимості для становлення особистості.

1. Ознайомлення з особливостями та специфікою діяльності вчителя – естета в дошкільному закладі.

2. Ознайомлення з особливостями планування роботи вихователя художньо-естетичного циклу (мистецтвознавця) у різних вікових групах дошкільного навчального закладу.

3. Вивчення і складання плану спостережень і проведення занять художньо-естетичного циклу на період практики.

4. Спостереження і аналіз занять художньо-естетичного циклу.

5. Самостійна підготовка і проведення пробних занять з малювання, ліплення, аплікації та конструювання (не менше 6 занять).

6. Планування та організація роботи гуртка (студії) із занять предметами художньо-естетичного циклу (не менше 2 занять).

7. Проведення роботи з батьками дітей (індивідуальна робота, підготовка та проведення тематичних батьківських зборів, консультації).

8. Виготовлення наочних, дидактичних посібників, оформлення куточків і стендів художньо-естетичного циклу, художніх календарів, тощо.

9. Організація тематичних виставок дитячих робіт.

10. Індивідуальна робота з дітьми.

11. Участь у проведенні заходів у дошкільному навчально-виховному закладі.

12. Ведення документації педагогічної практики.

Програма практики враховує традиції та сучасні тенденції розвитку національної та зарубіжної образотворчої культури. Ґрунтується на ідеях цілісного естетичного розвитку особистості на основі свідомого розуміння поліхудожнього та полікультурного образу світу.

В основу програми практики покладені принципи:

- єдності загальнолюдського та національного змісту образотворчої освіти з пріоритетністю національного;

- взаємодії компонентів соціального досвіду людини;

- неперервності і наступності завдань і змісту образотворчої освіти у дошкільному навчальному закладі;

- варіативності – націленості змісту програми на творчість вихователя, його професійну компетентність, здатність самостійно застосовувати орієнтовний матеріал і, в разі необхідності, змінювати його в межах запропонованої структури;

- поліхудожності, що реалізується через встановлення об’єктивно існуючих зв’язків візуального та іншими видами мистецтв.

Студент під час практики проводить як групові форми роботи (школа молодого вихователя, творчі групи, консультації) так і індивідуальні форми роботи для забезпечення потреби дітей варіативно використовувати простір, почуватися володарями іграшок та ігор, виявляти свої інтереси, займатися улюбленими справами в куточках самостійної художньої діяльності, вільно почуватися в тематичних куточках.

Кваліфікаційна характеристика майбутнього фахівця до педагогічної діяльності в дошкільному закладі може бути визначеною наявністю та рівнем сформованості сенсорних та інтелектуальних здібностей до образотворчої діяльності:

- орієнтація в реальному оточенні і його оцінка з позиції морально-естетичних критеріїв;
- орієнтація в особливостях форми об’єкту сприйняття;
- чуття кольору;
- чуття ритму;
- чуття рівноваги;
- чуття композиції;
- образне мислення;
- репродуктивна та творча уява;
- зорова пам'ять.

А також знаннями з образотворчої діяльності:

- усвідомлення соціальних функцій образотворчого мистецтва;
- засвоєння теоретичних основ образотворчого мистецтва, історичного розвитку його видів, форм, жанрів, мови, засобів виразності;
- усвідомлення основних закономірностей, принципів та методики художнього виховання дітей;
- усвідомлення теорії та методики керівництва навчальною та творчою діяльністю дітей;
- обізнаність у матеріалах, устаткуванні та особливостях технології практичної роботи в різних видах образотворчої діяльності.

Весь період практики повинен будуватись за такими напрямками:

- інформованість педагогів про нововведення з основ мистецтвознавства;
- формування художньої грамотності;
- обізнаності щодо модернізації дошкільної освіти;
- виявлення особистої зацікавленості.

Вміння та навички з образотворчої діяльності якими повинен володіти практикант:

1. Володіння майстерністю виконавської діяльності у відповідних видах образотворчого процесу, починаючи від визначення змісту задуму, обрання засобів виразності для його втілення і до досконалого володіння технікою його відтворення – координування дії ока та руки, розвиненості руки, володіння прийомами роботи у відповідному виді техніки.

2. Володіння методами керівництва навчальним і творчим процесами.

3. Володіння культурою сприймання творів образотворчого мистецтва та дитячої образотворчої продукції.

4. Володіння культурою спілкування з дітьми та дорослими.

5. Володіння методами художнього виховання дітей засобами образотворчого мистецтва й образотворчої діяльності.

6. Володіння методами стимулювання та активізації творчої діяльності дітей і потреби у спілкуванні з творами мистецтва.

Організація педагогічної практики в дошкільному навчальному закладі

Педагогічна практика в дошкільному навчальному закладі проводиться в 5 семестрі на протязі 3 тижнів у дошкільних навчальних закладах міста Хмельницького. Керують практикою студентів досвідчені викладачі академії, вчителі художньо-естетичного циклу дошкільного навчально-виховного закладу. Загальну організацію практики в дошкільному закладі та контроль за її проведенням здійснюють завідуючий навчальним закладом, вчитель художньо-естетичного циклу (мистецтвознавець).

Перед початком практики проводиться підготовча робота: консультації, настановча конференція.

Підсумки практики обговорюються в дошкільних навчальних закладах на засіданнях методичних об’єднань, в академії – на засіданні кафедри теорії та методики мистецтв, на підсумковій творчій конференції.
За підсумками практики студенту виставляється оцінка в характеристиці.

У практику включено такі традиційні масові форми роботи:

1. Наради (спостереження та участь практиканта).

2. Проблемно-тематичні конференції.

3. Семінарська робота (анкетування, опитування для означення кола актуальних тем для педагогічних працівників).

4. Методичні об’єднання (участь, спостереження, підготовка актуальних питань).

Орієнтовними темами на методичних заходах та батьківських зборах можуть бути:
"Експериментування – крок до творчого пізнання таємниць рідного краю", "Шляхи реалізації основних ліній розвитку дитини дошкільного віку під час проведення занять естетичного циклу", "Лікуємось мистецтвом"

Організація педагогічної практики в дошкільному навчальному закладі

1. Три тижні студент-практикант працює на робочому місці вчителя художньо-естетичного циклу (мистецтвознавця).

2. Для проходження практики студенти закріплюються по одному у кожну вікову групу за згодою адміністрації навчального закладу і виконують весь об’єм роботи вчителя художньо-естетичного циклу, передбачений програмою.

3. Кожен практикант у період практики щодня працює в дошкільному закладі згідно плану вчителя художньо-естетичного циклу не менше 3 годин.

4. Контроль з питань організації та методики проведення навчально-виховної роботи з предметів естетичного циклу здійснюється вчителем – мистецтвознавцем, керівником практики.

5. Всі заняття, заходи, виставки, батьківські збори проводяться в присутності вихователів дошкільного навчального закладу. Окремі заняття і виховні заходи відвідують, аналізують і оцінюють керівники практики академії.

6. Протягом практики кожен практикант веде педагогічний щоденник, в якому щоденно фіксує зміст навчально-виховної роботи, яку проводить, а також заняття (свята), гурток.

7. Кожен практикант ознайомлюється з правилами внутрішнього розпорядку школи, планом роботи вчителя художньо-естетичного циклу, планом виховної роботи (на предмет залучення дітей до азів мистецтва).