17-18 жовтня 2009 року у приміщенні Національного педагогічного університету ім.М.П.Драгоманова відбулися Міжнародні читання з гуманної педагогіки „Щоб дарувати Дитині іскорку знань, вчителю треба увібрати море світла”.

На читаннях були присутні вчителі, викладачі з усіх куточків України та Росії. Серед них такі відомі імена у педагогічних колах, як педагог-новатор Ш.О.Амонашвілі, В.Г.Ніорадзе, О.М.Чорнозьомова, В.Ф.Бак та інші.

Із вітаннями до учасників читань звернулися кандидат педагогічних наук, доцент, голова Правління ВГО „ВЦГП” Станіслав Крук, керівник Департамену наукових та освітніх проектів Міжнародного благодійного фонду „Україна 3000” Олександр Олійник, доктор філологічних наук, професор Московського державного педагогічного університету імені О.І.Герцена Олена Чорнозьомова.

У своєму зверненні педагог-гуманіст Шалва Олександрович Амонашвілі наголосив на необхідності реалізації гуманного підходу у освітньому процесі сьогодні. Відомий педагог зауважив, що основне завдання педагогіки на сучасному етапі – це створення духовної спільності вчителя і учня, яка б забезпечувала реалізацію основоположних завдань школи. Духовна спільність, як зазначає Ш.О.Амонашвілі, дає змогу учневі відчути єдність із вчителем, довіритись йому, відкрити свої таланти і можливості. Провідне завдання школи сьогодні Ш.О.Амонашвілі вбачає у відродження духовності нації.
Шалва Олександрович висловлював щире захоплення землею і народом, який подарував світові таких видатних педагогів як В.О.Сухомлинський, А.С.Макаренко, К.Д.Ушинський, М.І.Пирогов. Він зазначає, що саме педагогічна спадщина В.О.Сухомлинського надихнула його на переосмислення цілей педагогіки, на пошук нового підходу до навчання і виховання підростаючого покоління.

„Чим славиться вчитель? Звичайно ж, уроками, що виховують особистість... Є люди, які могли б стати світлими, але такими не стали, – це тому, що їм не дісталися світлі уроки своїх учителів”.

„Якщо вчитель думає, що він лише викладач, той, хто дає знання учням, а потім контролює та оцінює якість їх засвоєння, – то він не Вчитель... Світло викладати чи передаровувати з рук у руки – неможливо. Світло дарується, і даріння Світла є найглибшим таїнством педагогічного процесу”.

Саме педагогічні заповіді В.О.Сухомлинського стали основою гуманної педагогіки Ш.О.Амонашвілі. „Вчитель готується до хорошого уроку все життя. Така духовна і філософська основа нашої праці: щоб дати учням іскорку знань, вчителю треба увібрати ціле море світла”.

Однією із найчисельніших та найактивніших була делегація Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії. Так, готуючись до зустрічі із видатним педагогом викладачі та студенти факультету початкового навчання записали відео лист-звернення до Ш.О.Амонашвілі, у якому мали змогу поставити ті запитання, які найбільше хвилюють майбутніх спеціалістів.

Висловлюємо щиру вдячність ректорату Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії за надану можливість взяти участь у Міжнародних педагогічних читаннях з гуманної педагогіки та долучитись до таємничого світу великого педагога-гуманіста Ш.О.Амонашвілі.

Амонашвілі Шалва Олександрович – доктор психологічних наук, професор, дійсний член Російської Академії освіти, іноземний член Академії педагогічних наук України, почесний професор Празького університету, почесний доктор Софійського університету ім. Св. Климента Охридського, керівник Міжнародного Центру Гуманної Педагогіки. Знаний прогресивною педагогічною громадою як засновник наукового напряму, що став широко відомий під назвою „Гуманно-особистісний підхід до дітей у освітньому процесі”. Його система „Школа Життя” рекомендована Міністерством освіти РФ для застосування в практиці.

Система виховання та навчання Ш.О.Амонашвілі – „педагогіка цілісного життя дітей і дорослих” – будується на началах гуманності та віри в дитину, на основі виховання творчістю та співробітництва педагогів із дітьми. Завдання школи – спираючись на всю повноту дитячого життя, надати йому культурних форм саморозвитку, перетворити шкільні заняття в „уроки щастя життя”, пізнання, спілкування, дорослішання.

„Грає учитель. І грає так, щоб діти втратили почуття гри”.

Даценко Ірина: „На уроці Ш.О.Амонашвілі ми були не учнями, не вчителями, а математиками, які люблять математику, а математика – їх. З кожним словом великого Учителя я поринала у прекрасний світ цариці наук. Шепіт на вухо, рахунок із заплющеними очима, важливість кожного твого слова – це все те, що робить уроки Ш.О.Амонашвілі неповторними. Такі складні поняття педагогічної науки, як індивідуалізація та диференціація навчання втілювались в життя шляхом проведення уроку „на хвилях”. Найбільше мені сподобалось те, що майстер залучає до роботи усіх учнів групи, користується їх допомогою. Я ще не раз хотіла б стати його ученицею.”

Приємно, що учасники читань мали нагоду побувати на уроці великого педагога-гуманіста і навіть стати безпосередніми учнями Учителя. Даценко Ірина була визнана кращим математиком уроку і отримала похвалу з уст самого маестро.

Надзвичайно цікавими виявились круглі столи, що були заплановані на другу частину читань. Так, делегати від Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії взяли участь у роботі круглих столів за різними тематиками:

- „Уроки – іскорки Світла вчителя” (Ніорадзе В.Г.), на якому розглядались питання як творити й дарувати уроки, як облагороджувати знання, наповнювати їх духовним змістом, виховання через навчання, виховний потенціал шкільних предметів, досвід створення освітніх курсів, факультативів, спрямованих на розвиток світогляду учня та ін.

- „Світло через Культуру” (Кучеровський В.А.), який піднімав проблеми педагогічної етики сучасного вчителя, вдосконалення особистості вчителя через культуру, культура та культурні цінності в школі, як врятувати дітей від безкультур’я тощо;

- „Світлоносна природа Дитини” (Салієнко Н.О.), у роботі якого розглядались питання про те, які наші сучасні діти, як подолати основну трагедію виховання: вчитель навчає і виховує, а учень не хоче вчитися і виховуватись, роль шкільного психолога у навчанні і вихованні дітей, як в умовах школи не згасити Світло душі дитини;

- „Світло батьківської любові”, в рамках якого обговорювалися питання духовного світу сучасної родини, як ми виховуємо своїх дітей, світлий образ життя родини – основний виховний принцип, дитина без сім’ї, дитячі будинки, чужих дітей не буває тощо.

Висловлюємо щиру вдячність ректорату Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії за надану можливість взяти участь у Міжнародних педагогічних читаннях з гуманної педагогіки та долучитись до таємничого світу великого педагога-гуманіста Ш.О.Амонашвілі.

Подарунком Ш.О.Амонашвілі усім учасникам читання була його легенда.

Крылья

Сидит старик у обочины и смотрит на дорогу. Видит: идет человек, а за ним еле поспевает маленький мальчик. Человек остановился, велел ребенку подать старику воды и дать кусок хлеба из запасов.
- Что ты тут делаешь, старик? – спросил прохожий.
- Жду тебя! – ответил старик. – Тебе ведь доверили этого ребенка на воспитание?
- Верно! – удивился человек.
- Так бери с собой мудрость:
Если хочешь посадить человеку дерево, посади плодовое деревцо.
Если хочешь подарить человеку лошадь, дари лучшего скакуна.
Но если доверили тебе ребенка на воспитание, то верни его крылатым.
- Как я это сделаю, старик, если сам не умею летать? – удивился человек.
- Тогда не бери мальчика на воспитание! – сказал старик и направил взор на небо.
Прошли годы.
Старик сидит на том же месте и смотрит в небо.
Видит: летит мальчик, а за ним – его учитель.
Они опустились перед стариком и поклонились ему.
- Старик, помнишь, ты велел мне вернуть мальчика крылатым. Я нашел способ… Видишь, какие выросли крылья! – сказал учитель гордо и с лаской обвел крылья своего воспитанника.
Но старик дотронулся к Крыльям учителя, приласкал их и прошептал:
- Меня больше радуют твои перышки.