Документи для завантаження
Звітна документація з переддипломної педагогічної практики (переглянути).

Зразок оформлення відношення на переддипломну педагогічну практику (переглянути).

Інформація про керівників практики академії та школи - бази для проведення пробних уроків студентів 61 групи музично-педагогічного відділення факультету мистецтв (ІІ півріччя, 2009 – 2010 н.р.) (переглянути).

Оцінювання переддипломної педагогічної практики студентів 6 курсу музично-педагогічного відділення факультету мистецтв (переглянути).

Переддипломна педагогічна практика студентів 6 курсу музично-педагогічного відділення факультету мистецтв

Метою педагогічної практики є оволодіння студентами особливостями професійної діяльності вчителя етики та естетики в інтеграції з музикою, формування творчого відношення до професії, удосконалення музичних здібностей.

Завдання педагогічної практики:

– закріплення та використання теоретичних знань студентів з музичних дисциплін, етики та естетики;
– вивчення сучасного стану викладання етики та естетики у школі;
– використання інноваційних педагогічних технологій при викладанні музики, етики та естетики;
– формування умінь втілювати дані сучасних наукових досліджень при проведенні музично-естетичної роботи в школі.

Студенти проходять переддипломну педагогічну практику в 12 семестрі в якості вчителя музики, етики та естетики. Протягом трьох тижнів практики проводять 12 інтегрованих занять з музики, етики та естетики, позакласні заходи.

Концепція гуманітарної освіти передбачає викладання дисциплін, спрямованих на глибоке вивчення місця і ролі людини в історії світової цивілізації, в складних історичних процесах. Це, насамперед, такі предмети, як естетика, етика, мистецтвознавство, історія світової та вітчизняної культури. Вони об'єднані загальним поняттям "культуротворчості", проте кожен з них має власні, специфічні риси і завдання.

Педагогічна практика студентів факультету мистецтв гуманітарно-педагогічної академії спрямована як на закріплення теоретичних знань студентів з відповідних спеціальних предметів ("етики і естетики", "методики викладання етики і естетики"), так і на формування професійних умінь і навичок щодо шкільного викладання ще достатньо нових для даної освітянської галузі дисциплін - етики і естетики. Разом з іншими шкільними гуманітарними дисциплінами вони мають сприяти духовному збагаченню молодої людини, розкрити перед нею невичерпні творчі можливості як національної, так і світової культури.

Як етика, так і естетика - теоретично складні науки, успішне оволодіння якими неможливе без засвоєння значного масиву філософської та мистецтвознавчої літератури, що вимагає неабияких зусиль як від учня, так і від учителя. Тому особливо важливо дати змогу студентам випробувати свої сили на цій нелегкій "ниві". Поступове входження студентів до шкільного життя, яке полягає у спостереженні за працею досвідченого педагога, ознайомлення з документацією, шкільним колективом, учнями - все це надає майбутнім вчителям час на адаптацію до нової, незвичної для них діяльності - викладання етики і естетики у школі.

Навчальна література з шкільного курсу етики і естетики кількісно досить обмежена. Отже, вчитель має користуватись при її викладанні працями з історії філософської думки, історії мистецтва, монографічними дослідженнями, публіцистичними та науковими статтями, окремими навчальними посібниками. Все це вимагає від майбутніх вчителів етики і естетики уміння орієнтуватись у науково-літературному просторі, виробляти власну думку і власне бачення певної проблеми, і при цьому уміти доступно і логічно викласти знання учням. Саме безпосередньому спілкуванню з учнями і буде присвячена вагома частина практики студентів, що відводиться на підготовку та проведення уроків і позанавчальних занять з етики і естетики.

При плануванні та розподілі роботи під час практики бажано врахувати можливість викладання студентів у різних класах, проведення уроків та виховних годин як з етики, так і з естетики. Отже, в цілому орієнтуватись на різнопланову та варіативну педагогічну діяльність студентів, надавати їм можливість творчо і самостійно себе реалізувати.

Вивчення етики і естетики для учнів загальноосвітніх шкіл, гімназій, ліцеїв і колегіумів, тобто для певної учнівської вікової категорії, передбачає освоєння етико-естетичних знань у сукупності з оволодінням обсягом інформації з історії культури, літератури, мистецтва, загальної історії, психології, який вони опановують у старших класах. У зв'язку з цим доречно допомагати студентам реалізовувати в процесі практики міжпредметні зв'язки, взаємодіяти з вчителями суміжних дисциплін, організовувати відвідування уроків не тільки з етики і естетики, а й з інших взаємоблизьких предметів. Студентам даного факультету мають допомогти і власні професійні знання та вміння з музики, яка надає можливості зробити викладання більш яскравим, цікавим і духовно-насиченим.

Студенти на протязі практики отримують консультації як у викладача-керівника практики, так і вчителя-предметника, класних керівників. Контролюючи проходження студентами практики, слід звертати увагу також і на відповідне складання конспектів занять, на попередній етап підготовки до уроків, їх організацію. Потрібно також зорієнтувати студентів у доцільному виборі (або виготовленні) наочних посібників, їх ефективному застосуванні. Слід ураховувати, що практика етико-естетичного виховання у загальноосвітніх закладах вимагає певних коригувань, уточнень і доповнень, зумовлених специфікою сучасного життя і, як наслідок цього, - активізації ролі аудіовізуального процесу.

Корисним для розвитку рефлексії майбутніх педагогів може бути взаємовідвідування студентами власних занять та їх колективне обговорення, з урахуванням недоліків і обов'язково - успіхів при проведенні уроків, обмін враженнями та пропозиціями.

Після завершення практики студенти здають матеріали: звіти, педагогічний щоденник, конспекти уроків, характеристику разом з викладачами підводять усний підсумок своєї діяльності.

Викладання етики і естетики у школі дозволяє охоплювати сферу людських почуттів, вивчати стосунки між людиною і світом, впливати на формування моральної та естетичної свідомості, і водночас ці науки досить "відкриті" - здатні постійно збагачувати обсяг знань, відбиваючи динаміку життєвих процесів.

Обов’язки учасників переддипломної переддипломної практики
Студент-практикант:

1. Бути присутнім у школі цілий робочий день (6 годин) протягом 3 тижнів.
2. Дотримуватися правил внутрішнього розпорядку школи, розпоряджень адміністрації школи та керівників практики. У випадку невиконання вимог, що висуваються до практиканта, він може бути знятий з практики.
3. Проявляти високу активність, інтерес і любов до дітей, до педагогічної професії, бути прикладом організованості, дисциплінованості, педагогічного такту.
4. Самостійно розробляти і проводити уроки, позакласні заходи, індивідуальні заняття з учнями.
5. Постійно співпрацювати з батьками.
6. Під час практики вести педагогічний щоденник, в якому фіксувати результати спостережень за дітьми, аналізувати свою навчально-виховну роботу.
7. Перевіряти зошити, виготовляти наочність і дидактичний матеріал.
8. Вести класний журнал.
9. У визначений термін по закінченню переддипломної педагогічної практики здати звітну документацію керівнику практики академії.

Керівник практики академії:

1. Здійснює безпосереднє керівництво практикантами, забезпечує виконання програми практики.
2. Встановлює зв’язок зі школою, проводить інструктивно-методичну роботу з учителями та адміністрацією.
3. Розподіляє студентів по класах, затверджує їхні індивідуальні плани.
4. Проводить консультації студентів по підготовці ними класних та позакласних виховних занять з предмету.
5. Здійснює контроль за проведенням студентами навчально-виховної роботи, вибірково відвідує уроки, позакласні заняття.
6. У випадку виникнення труднощів в організації і проведенні практики терміново повідомляє керівництво академії.
7. Приймає та оцінює звітну документацію студентів у відділ педагогічної практики.

Керівник практики школи:

1. Познайомити студентів з учнями класу, їх особовими справами, успішністю, поведінкою, з основними виховними завданнями та планом своєї роботи.
2. Давати студентам консультації по проведенню навчально-виховної роботи з учнями у відповідності з програмою практики.
3. Бути присутнім на всіх уроках і заняттях практиканта, вкінці робочого дня аналізувати уроки, аналіз коротко записувати у щоденник-табель практиканта та виставляти оцінку за кожен урок чи заняття.
4. Після закінчення педагогічної практики скласти характеристику на практиканта, оцінити його роботу за чотирибальною системою і завірити підписом директора та печаткою школи.

Директор (заступник директора) школи:
1. Забезпечує нормальні умови для проведення педагогічної практики, проводить відповідну роботу з педагогічним колективом, обслуговуючим персоналом та учнями.
2. Знайомить студентів з постановкою навчально-виховної роботи, складом вчителів, документацією, навчально-матеріальною базою школи, роботою педагогічної ради, методичних об’єднань.
3. Бере участь при оцінюванні роботи студентів.

Документи для завантаження
Звітна документація з переддипломної педагогічної практики (переглянути).

Інформація про керівників практики академії та школи - бази для проведення пробних уроків студентів 51 групи музично-педагогічного відділення факультету мистецтв (ІІ півріччя, 2009 – 2010 н.р.) (переглянути).

Контроль та оцінювання практичних умінь і навичок студентів (переглянути).

Мета, завдання і зміст переддипломної педагогічної практики

Переддипломна педагогічна практика – це важлива складова частина професійної підготовки студентів до майбутньої педагогічної діяльності.

Метою переддипломної педагогічної практики є оволодіння студентами сучасними методами, формами навчально-виховної роботи в школі, формування в них професійних умінь і навичок для прийняття самостійних рішень під час конкретної роботи в реальних ринкових і виробничих умовах, виховання інтересу до професії, любові до дітей, до музики, потреби систематично поновлювати свої знання та творчо їх застосовувати в практичній діяльності, вивчення та використання передового педагогічного досвіду, потреб у педагогічній освіті.

Завданнями педагогічної практики є:
- закріплення і поглиблення теоретичних знань студентів з музичних дисциплін;
- опанування методами науково-педагогічного дослідження;
- вивчення сучасного стану музично-естетичної роботи в школі, проектування розвитку школярів в контексті музичного виховання;
- вивчення передового педагогічного досвіду, використання інноваційних технологій навчання;
- формування умінь втілювати дані експериментальних досліджень в практику роботи школи, дошкільного закладу.

Зміст переддипломної педагогічної практики:
1. Спостереження та аналіз урочної та позаурочної роботи вчителя музики.
2. Педагогічний аналіз програми початкової і середньої школи з музики.
3. Аналіз виховних можливостей змісту навчального матеріалу з музики (програм, посібників, дидактичного матеріалу, збірок пісень, обладнання кабінету музики).
4. Ознайомлення з календарними, тематичними, поурочними планами вчителя музики.
5. Проведення 10 уроків музики в 1-4 класах, 10 уроків в 5-8 класах.
6. Проведення 2 виховних заходи в 1-4 класах, 2 виховних заходи в 5-8 класах.
7. Робота з хором, ансамблем, оркестром.
8. Участь в організації та проведенні конкурсів на краще виконання хорового твору, пісні, концертів, фестивалів, музичних шоу.
9. Вивчення музичних інтересів школярів різного віку.
10. Виготовлення оригінальної наочності з музики (створення власних проектів унаочнення тем, уроків, позакласних занять).
11. Індивідуальна робота.
12. Вивчення кращого досвіду роботи вчителя музики, музично-естетичного виховання в школі.

Обов’язкові результати переддипломної педагогічної практики:
- спостерігати, аналізувати роботу вчителя музики;
- робити педагогічний аналіз змісту навчального матеріалу з музики (програм, підручників, збірок пісень, дидактичного матеріалу, обладнання кабінету);
- самостійно планувати урочну та позаурочну роботу з музично-естетичного виховання в школі;
- творчо проводити уроки, виховні заклади в 1-8 класах, враховуючи вікові особливості школярів;
- проводити дослідницьку роботу відповідно до теми дипломної роботи, аналізувати її результати, робити висновки;
- працювати з хором, ансамблем, оркестром (підбирати репертуар, розучувати партії, проводити розспівки, репетиції);
- працювати з музично обдарованими дітьми, з дітьми, в яких слабо розвинені музичні здібності;
- складати списки рекомендованої літератури, використаної для написання дипломної роботи;
- володіти методикою організації і проведення різноманітних форм позаурочної роботи музично-естетичного виховання в школі, класі;
- вибирати ефективні методи і форми, прийоми роботи з дітьми, вміти спілкуватися із школярами різного віку, колегами, батьками;
- вивчати, узагальнювати, використовувати кращий досвід роботи, інноваційні технології навчання;
- оформляти зібраний практичний і науковий матеріал.

Практиканти здають керівнику практики таку звітну документацію:
1. Звіт практиканта про проведену роботу під час переддипломної педагогічної практики (з аналізом своєї роботи).
2. Щоденник переддипломної педагогічної практики (з індивідуальним планом роботи по дипломному дослідженню та з поурочними планами та конспектами позакласних виховних занять).
3. Щоденник-табель практики.
4. Характеристика на практиканта з оцінкою за практику, завірена підписом директора та печаткою школи.
5. Картка опису досвіду вчителя музики.
6. Довідка на оплату годин педагогічним працівникам школи за керівництво педагогічною практикою.

Організація переддипломної педагогічної практики
Переддипломна педагогічна практика проводиться на 5 курсі в 10 семестрі тривалістю три тижні в школах міста. Кожен студент закріплюється за школою, в якій проводить уроки музики і позакласну виховну роботу з учнями 1-8 класів.

Керівництво педагогічною практикою в школах здійснюють керівники дипломних робіт (керівники практики академії) та вчителі шкіл. Загальне керівництво педагогічною практикою здійснює проректор з педагогічної практики.

Обов’язки учасників переддипломної практики:
Обов’язки студентів під час переддипломної педагогічної практики:

1. Студент повинен бути в школі кожного дня цілий робочий день (6 годин).
2. Студент повинен своєчасно виконувати всі види робіт згідно індивідуального плану.
3. В період практики він повинен проявляти високу активність, глибокий інтерес і любов до дітей, до педагогічної професії, бути прикладом організованості, дисциплінованості, педагогічного такту.
4. Відповідно до програми практики студент складає індивідуальний план своєї навчально-виховної роботи з учнями по дипломному дослідженню, який затверджується керівником практики інституту.
5. Під час практики студент веде педагогічний щоденник, в якому фіксує результати спостережень за дітьми, аналізує свою навчально-виховну роботу.
6. Практикант дотримується правил внутрішнього розпорядку школи, в якій проходить практику, розпоряджень адміністрації школи та керівників практики. У випадку невиконання вимог, що висуваються до практиканта, він може бути знятий з практики.
7. За підсумками переддипломної педагогічної практики студенту виставляється оцінка.

Керівник практики академії:
1. Здійснює безпосереднє керівництво практикантами, забезпечує виконання програми практики.
2. Встановлює зв’язок зі школою, проводить інструктивно-методичну роботу з учителями та адміністрацією.
3. Розподіляє студентів по класах, затверджує їхні індивідуальні плани.
4. Проводить консультації студентів по підготовці ними класних та позакласних виховних занять з предмету, а також по написанню дипломної роботи.
5. Здійснює контроль за проведенням студентами навчально-виховної роботи, вибірково відвідує уроки музики, позакласні заняття з музики, які проводить студент.
6. Перевіряє хід виконання індивідуального плану педагогічної практики кожним студентом.
7. Приймає і оцінює звітну документацію студентів.

Керівник практики школи повинен:
1. Познайомити студентів зі складом учнів, їх особовими справами, успішністю, поведінкою, з основними виховними завданнями та планом своєї роботи.
2. Допомагати студентам в складанні індивідуального плану роботи, затверджує і контролює виконання цього плану.
3. Давати студентам в складанні конкретні завдання студентам по проведенню навчально-виховної роботи з учнями у відповідності з програмою практики.
4. Бути присутнім на всіх уроках і заняттях практиканта, вкінці робочого дня аналізувати уроки, аналіз коротко записувати у щоденник-табель практиканта та виставляти оцінку за кожен урок чи заняття.
5. Після закінчення педагогічної практики скласти характеристику на практиканта, оцінити його роботу за чотирибальною системою і завірити підписом директора та печаткою школи.

Директор (заступник директора) школи:
1. Забезпечує нормальні умови для проведення педагогічної практики, проводить відповідну роботу з педагогічним колективом, обслуговуючим персоналом та учнями.
2. Знайомить студентів з постановкою навчально-виховної роботи, складом вчителів, документацією, навчально-матеріальною базою школи, роботою педагогічної ради, методичних об’єднань.
3. Бере участь при оцінюванні роботи студентів.

Документи для завантаження
Звітна документація з дослідницько-діагностичної практики (переглянути).

Контроль та оцінювання практичних умінь і навичок студентів на дослідницько-діагностичній практиці (переглянути).

Мета, завдання і зміст дослідницько-діагностичної практики

Метою педагогічної практики є одержання умінь збирати, аналізувати практичний матеріал до дипломної роботи, вдосконалення практичних умінь і навичок, необхідних майбутньому учителеві музики при організації навчально-виховної роботи з дітьми молодшого шкільного віку.

Завданнями педагогічної практики є:

1. Участь студентів у самостійній професійно-педагогічній діяльності.
2. Формування в студентів діагностичного підходу до організації і аналізу педагогічного процесу.
3. Визначення тематики власного наукового дослідження та участь у дослідницько-експериментальній роботі.
4. Опанування методами науково-педагогічного дослідження, діагностування знань і умінь учнів, передбачених програмами школи, державним стандартом початкової освіти згідно теми дипломного дослідження.
5. Оволодіння студентами уміннями виявляти, узагальнювати та поширювати передовий досвід навчально-виховної роботи школи, розробляти методичні рекомендації та пропозиції щодо використання результатів дослідження в навчально-виховному процесі.

Перелік практичних умінь і навичок:
Діагностичні уміння цілепокладання:

- переносити загальні цілі та завдання виховання і навчання у цілі та завдання діагностики, чітко формулювати їх;
- враховувати особливості особистості та колективу при постановці завдань діагностики.

Організаторські діагностичні вміння:

- визначати завдання дослідження і складати план його підготовки і проведення;
- застосовувати прийоми співпраці з батьками, учнями, психологом у процесі діагностики;
- застосовувати прийоми самоорганізації;
- регулювати, координувати процес дослідження, визначати строки, етапи

Операційні діагностичні уміння (практичні):

- спостерігати педагогічні факти, явища, процеси;
- вивчати документацію, результати діяльності дітей;
- проводити усні та письмові опитування;
- створювати виховні діагностичні ситуації та використовувати ті, що виникають невимушено;
- вибирати діагностичні методи і методики, адекватні поставленим завданням;
- адаптувати діагностичні методики відповідно завдань дослідження;
- фіксувати інформацію;
- вести різноманітні форми обліку.

Оцінювально-аналітичні діагностичні уміння:

- виокремлювати суттєві ознаки із загальної картини об’єкта, що вивчається;
- визначати спільне та відмінне у подібних явищах;
- класифікувати і узагальнювати результат первинних спостережень;
- обробляти інформацію;
- викладати отриману інформацію точно, повно, логічно, об’єктивно, послідовно;
- формулювати “педагогічний діагноз”.

Конструктивно-прогностичні діагностичні уміння:

- складати програми і методики дослідження;
- виділяти критерії та показники об’єкта, що вивчається;
- використовувати результати діагностики в процесі планування виховної роботи;
- “конструювати” і “прогнозувати” розвиток особистості дитини на діагностичній основі;
- конструювати педагогічну діяльність на основі діагностики і самодіагностики (розробляти форми обліку інформації, анкети, опитувальники);
- розробляти практичні рекомендації для педагогів, батьків, дітей на основі отриманої інформації.

Методи і прийоми роботи студентів вибираються з врахуванням теми дипломної роботи, рівня підготовки студентів, характеру конкретних завдань. Студенти вивчають досвід учителів, проводять уроки, позакласні заняття, мікродослідження, експерименти, вивчають учнів, збирають матеріали для дипломної роботи. Орієнтовний план проведення дослідницько-діагностичної практики студентів подано у таблиці 1.

Таблиця 1.

Орієнтовний план дослідницько-діагностичної практики

№ п/п	Дата	Зміст практики	К-ть годин
1.		Вивчення стану освітньо-виховної роботи в загальноосвітніх школах згідно теми дипломного дослідження. Ознайомлення з передовим досвідом роботи вчителів по темі дослідження.	6
2.		Спостереження роботи вчителя (уроки, заняття, позакласні заходи) у контексті досліджуваної проблеми. Підготовка до проведення діагностики знань, умінь і навичок дітей. Вивчення літератури.	6
3.		Проведення діагностичного обстеження згідно теми дипломної роботи. Використання методів спостереження, експерименту, інтерв’ювання, анкетування, вивчення продуктів діяльності дитини, соціометричні методи і т.д.	6
4.		Індивідуальна та групова робота з дітьми в рамках проблеми дослідження. Обробка отриманих результатів. Постановка педагогічного діагнозу.	6
5.		Розробка перспективного плану системи заходів для вирішення проблеми дослідження.	6
6.		Написання звіту про проходження дослідницько-діагностичної практики.	2

Організація дослідницько-діагностичної практики

Дослідницько-діагностична практика студентів 5 курсу музично-педагогічного відділення факультету мистецтв проводиться в 9 семестрі по 6 годин на день протягом тижня (всього – 32 год.).

Після розробки програми та методики експериментального дослідження відповідно до теми дипломної роботи, студенти здійснюють 5 виходів у навчально-виховні заклади разом з керівниками дипломних робіт.

Цим видом практики керують викладачі – керівники дипломних робіт за рахунок часу, відведеного на практику згідно навчального плану (всього – 16 год.).

Обов’язки учасників дослідницько-діагностичної практики
Студент зобов’язаний:

1. Бути присутнім у школі цілий робочий день (6 год.) протягом тижня.
2. Проявляти високу активність, інтерес і любов до дітей, до педагогічної професії, бути прикладом організованості, дисциплінованості, педагогічного такту.
3. Відповідно до програми практики скласти індивідуальний план своєї навчально-виховної роботи з учнями по дипломному дослідженню і затвердити його в керівника практики академії.
4. Своєчасно виконувати всі види робіт згідно з індивідуальним планом.
5. Під час практики вести педагогічний щоденник, в якому фіксувати результати спостережень за дітьми, аналізувати свою навчально-виховну роботу.
6. Дотримуватись правил внутрішнього розпорядку школи, розпоряджень адміністрації школи та керівників практики.

Керівник практики академії:

1. Здійснює безпосереднє керівництво практикантами, забезпечує виконання програми дослідницько-діагностичної практики.
2. Встановлює зв’язок зі школою, проводить інструктивно-методичну роботу з учителями та адміністрацією.
3. Розподіляє студентів по класах, затверджує їхні індивідуальні плани.
4. Проводить консультації студентів щодо реалізації завдань індивідуального плану.
5. Здійснює контроль за проведенням студентами дослідницько-діагностичної практики, вибірково відвідує уроки, позакласні заняття в школі.
6. Перевіряє хід виконання індивідуального плану педагогічної практики студентом.
7. Приймає і оцінює звітну документацію студентів.

Керівник практики школи (вчитель музики):

1. Знайомить студентів з учнями класу, їх успішністю, поведінкою, з основними виховними завданнями і планом своєї роботи.
2. Допомагає студентам скласти індивідуальний план роботи, затверджує і контролює його виконання.
3. Проводить і спостерігає уроки й заняття згідно навчального плану початкової школи, аналізує разом зі студентами.
4. Дає студентам консультації з проведення навчально-виховної роботи з учнями відповідно до теми дипломного дослідження.

Директор (заступник директора) школи:

1. Забезпечує належні умови для проведення педагогічної практики, проводить відповідну роботу з педагогічним колективом, обслуговуючим персоналом і учнями.
2. Знайомить студентів зі станом навчально-виховної роботи, складом вчителів, документацією, навчально-матеріальною базою школи, роботою педагогічної ради, методичних об’єднань.

Документи для завантаження
Звітна документація переддипломної педагогічної практики (переглянути).

Інформація про керівників практики академії та школи - бази для проведення пробних уроків студентів 41 групи музично-педагогічного відділення факультету мистецтв (ІІ півріччя, 2009 – 2010 н.р.) (переглянути).

Зразок оформлення відношення на переддипломну педагогічну практику (переглянути).

Оцінювання переддипломної педагогічної практики студентів 4 курсу музично-педагогічного відділення факультету мистецтв (переглянути).

Мета, завдання та зміст переддипломної педагогічної праткики студентів 4 курсу музично-педагогічного відділення факультету мистецтв

1. Безперервна 3-тижнева переддипломна педпрактика проводиться з 8 лютого по 28 лютого 2010 року в школах за місцем проживання або майбутнього працевлаштування студента. До неї допускаються студенти академії, які успішно виконали всі попередні види практики.

2. Основні завдання практики такі:

- оволодіння уміннями і навичками музично-педагогічної діяльності вчителя музики, класного керівника в умовах міської і сільської школи;
- цілісне сприйняття умов діяльності музичного життя школи, матеріальне забезпечення навчально-виховного процесу;
- вивчення системи планування і обліку навчально-виховної роботи школи, окремих вчителів і класних керівників;
- ознайомлення з роботою методичних об’єднань вчителів, предметних комісій і педагогічної ради школи.

3. У процесі педагогічної практики закріплюються і розвиваються такі професійні вміння і навички:

- розробляти поурочні і тематичні плани навчальних знань, планувати позакласну музично-естетичну роботу;
- самостійно готувати і проводити уроки музики, індивідуальні музичні заняття з учнями;
- організувати шкільні гуртки і працювати в ролі керівника хору (вокального ансамблю), оркестру дитячих або народних інструментів;
- вести шкільну документацію (класний журнал, щоденник учнів), перевіряти зошити, виготовляти наочні посібники і дидактичний матеріал;
- володіти всіма формами і методами музично-естетичної роботи з дітьми і підлітками за місцем проживання;
- проводити педагогічний експеримент або творчу пошукову роботу з метою збору матеріалу і використання його при підготовці курсової роботи;
- вміння використовувати кращий досвід вчителів в роботі в період практики.

Під час практики студенти-практиканти виконують обов’язки учителя музики і класного керівника; проводять уроки музики і позакласну музично-естетичну роботу з школярами; допомагають у роботі класному керівнику, керують хором, ансамблем, оркестром тощо.

4. Практика проходить у такій послідовності:

4.1. Перші 2 дні (з 8 по 9 лютого) практикант знайомиться з учителем музики, класами, спостерігає уроки, одержує консультації до своїх уроків, готується до них, обов’язково пише поурочні плани-конспекти, завіряє їх в учителя., вирішує питання керівництва хором, ансамблем, оркестром тощо, закріплюється за класом як помічник класного керівника.

4.2. З 10 по 28 лютого – практикант проводить:

- 24 уроки музики (12 уроків у 1-4 класах, 12 уроків у 5-8 класах);
- 4 позакласних заняття;
- щотижня по 2 години працює з хором , ансамблем, оркестром тощо;
- проводить виховну роботу в прикріпленому класі як помічник класного керівника;
- бере участь у загальношкільних заходах.

4.3. Під час практики практикант систематично веде щоденник практики (поурочні плани, конспекти позакласних заходів, облік позакласної роботи та роботи по керівництву хором, ансамблями).

5. Протягом практики ознайомлюється з такою шкільною документацією:

- класним журналом;
- статутом школи;
- річним планом роботи школи;
- планами і протоколами засідання педради, методичних об’єднань;
- кращими планами класного керівника;
- планами роботи батьківського комітету, гуртків, клубів.

6. Загальне керівництво практикою покладається на директора (заступника по навчальній роботі) школи, який забезпечує необхідні умови для успішного проведення практики.

Безпосереднє керівництво покладається на вчителя музики, керівника хором, які консультують практикантів, завіряють конспекти уроків, по позакласних заходів, присутні на них, проводять їх обговорення, оцінюють і роблять записи в табелі-обліку практиканта про позитивні і негативні сторони роботи стверджують підписом; в кінці практики – складають детальну характеристику психолого-педагогічної підготовки практиканта до самостійної діяльності.

Пам’ятка для вчителів музики, які керуватимуть переддипломною практикою студентів випускного курсу музично-педагогічного факультету Хмельницького гуманітарно-педагогічної академії
1. Познайомити практикантів з плануванням навчально-виховної роботи на уроках музики у 1-8 класах школи та позаурочний час, досвідом своєї роботи.

2. Педагогічну практику спланувати в такій послідовності:

2.1. Перші 2 дні – (з 8 по 9 лютого) практиканти спостерігають уроки музики, знайомляться з класами, одержують консультації, готуються до уроків, вирішують питання керівництвом хором, ансамблем, оркестром тощо. Знайомляться з класним керівником, класом, в якому будуть помічником класного керівника.

2.2. З 10 лютого по 28 лютого – практикант проводить:

- 24 уроки музики (12 уроків у 1-4 класах, 12 уроків у 5-8 класах);
- 4 позакласних заняття;
- щотижня по 2 години керує хором, ансамблем тощо;
- допомагає класному керівникові у вихідній роботі.

3. Під час практики консультувати практикантів перед уроком, заняттям, обов’язково підписувати поурочні плани та конспекти позакласного заняття.

4. Бути присутнім на всіх уроках і позакласних заняттях, у щоденник-табель записувати свої враження про урок, заняття та виставити оцінку за кожен урок, заняття.

5. Після закінчення практики скласти і завірити характеристику практиканта, оцінити його роботу за чотирибальною системою. В характеристиці висвітити питання якості теоретичної і практичної підготовки практиканта, виконання завдань і змісту практики, пропозиції щодо покращення підготовки випускника до самостійної роботи.

Пам’ятка для директора школи, в якій будуть приходити переддипломну педагогічну практику студенти 4 курсу музично-педагогічного відділення факультету мистецтв Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії
1. Педагогічна практика триває з 8 лютого по 28 лютого 2010 року.
2. Розподілити практикантів так, щоб кожен в період педпрактики:

- провів уроки музики – в 1-4 кл. – 12 уроків; у 5-8 кл. – 12 уроків;
- провів 4 позакласних заняття;
- по 2 години на тиждень відводив на керівництво хором, ансамблем, оркестром;
- допомагав в організації музично-естетичної роботи з школярами;
- виконувати обов’язки вчителя музики 1-8 кл. і класного керівника (одного з класів школи).

Практикант перші 2 дні (8,9 лютого) знайомиться з досвідом роботи вчителя музики, відвідує уроки музики вчителів, одержує консультації для підготовки своїх уроків музики, знайомиться з класним керівником, якому буде допомагати у виховній роботі протягом 3 тижнів, вирішує питання керівництва хором, ансамблем тощо.

З 10 лютого по 28 лютого – практикант проводить 24 уроки музики в 1-8 класах, керує хором, ансамблем (по 2 години в тиждень) проводить 4 позакласних заняття, допомагає класному керівнику.

3. Визначити учителів школи, які керуватимуть практикою.
4. Створити умови для проходження педпрактики.
5. Періодично контролювати якість проведення уроків, вибірково перевіряти поурочні плани.
6. Запрошувати практикантів на засідання методичної ради, педради, методичних комісій.
7. Обговорити наслідки практики учнів та оцінки за практику.
8. Завірити характеристики практикантів.

Документи для завантаження
Звітна документація з педагогічної практики “Пробні уроки та заняття в школі” (переглянути).

Інформація про керівників практики академії та школи - бази для проведення пробних уроків студентів 41 – 46 груп факультету початкового навчання (ІІ півріччя, 2009 – 2010 н.р.) (переглянути).

Схеми аналізу та самоаналізу уроків (переглянути).

Критерії оцінювання практики “Пробні уроки та заняття в школі” (переглянути).

Мета, завдання та зміст педагогічної практики “Пробні уроки в школі”

Самостійне проведення пробних уроків і занять у школі в 7 семестрі є наступним етапом професійної підготовки майбутніх учителів музики, наближує практикантів до реальних умов майбутньої професійної діяльності.

Метою практики є закріплення теоретичних знань з методики музичного виховання, вироблення в практикантів професійних умінь і навичок організації навчально-виховного процесу на уроках музики.

Практика проводиться згідно складеного розкладу уроків музики і співів, у якому визначено дату і порядок проведення, клас, прізвище студента. Для проведення пробних уроків і занять група поділяється на 4-5 підгруп (по 6-7 студентів кожна). Плануються пробні уроки і заняття так, щоб ознайомити студентів із різними типами, використанням ефективних методів і прийомів навчально-виховної роботи, новими технологіями навчання.

Кожен практикант проводить по 4 уроки музики в 1-4 класах, 3 уроки – в 5-8 класах та по 2 позакласних заняття, за проведення яких виставляється оцінка.

Керують цим видом практики досвідчені викладачі інституту та учителі музики базових шкіл.

Зміст практики

Обов'язкові результати практики

1. Ознайомлення з організацією навчально-виховного процесу в школі, з роботою досвідчених учителів музики. 2. Написання конспектів пробних уроків і позакласних занять. 3. Спостереження та аналіз пробних уроків і занять з музики практикантів підгрупи. 4. Ведення документації практики. 5. Вивчення вікових та індивідуальних особливостей школярів 1-8 класів, розвиток їх музичних здібностей. 6. Виготовлення наочності, дидактичного матеріалу. 7. Проведення пробних уроків і позакласних занять з музики. 8. Вивчення досвіду роботи вчителя музики та музичного виховання в школі. 9. Індивідуальна робота.

Вміти: спостерігати і аналізувати досвід роботи вчителя музики, пробні уроки і заняття своїх товаришів; - працювати з підручниками, методичною літературою; складати конспекти; - виготовляти і використовувати наочні посібники, дидактичний матеріал; - проводити уроки, позакласні заняття 1-8 кл.; - використовувати найбільш ефективні форми, методи і прийоми навчання; - враховувати особливості фізичного і психічного розвитку школярів при виборі форм і методів роботи на уроках і позакласних заняттях; - розвивати увагу, творчу уяву, здібності школярів; - організовувати учнів, створювати робочу атмосферу на уроці, підтримувати інтерес і свідому дисципліну; - спілкуватися з учнями, проявляти винахідливість, педагогічний такт в різних ситуаціях; - виховувати любов до музики, співу; - формувати вокально-хорові навички; - працювати над 2-х і 3-х голосими піснями шкільного репертуару.

Керівництво шкільним хором, ансамблем, оркестром
Цей вид практики покликаний закріпити в безпосередній роботі з школярами і шкільними музичними колективами хормейстерські уміння і навички, набуті студентами інституту при вивченні предметів диригентсько-хорового циклу. Ця робота проводиться в 7 семестрі по 2 тижневих години під час практики "Пробні уроки і заняття в школі" та в 8 семестрі - в період переддипломної практики.

Ведучою для цього виду практики є мета навчити практиканта працювати з дитячими хоровими колективами, вокальними ансамблями, солістами, оркестрами і оволодіння методикою проведення хорових позакласних занять. За кожне заняття з хором, ансамблем, оркестром студенту виставляється оцінка.

Зміст практики

Обов'язкові результати практики

- Самостійне вивчення 1-2 музичних творів; Проведення 5 самостійних розспівок шкільного хору, ансамблю; - Проведення 5 репетицій з хоровим (оркестровим) колективом чи вокальним ансамблем і 2-3 репетиції з солістом; - Акомпанування 1-2 хорових творів; Організація, підготовка і проведення концертних виступів шкільного хору, оркестру чи вокального ансамблю.

Вміти: підбирати різноманітні вправи для розспівки хорового колективу; - бережно використовувати і розвивати співочі голоси школярів; комплектувати хорові (ансамблеві, оркестрові) партії; - організовувати шкільний хоровий колектив і самоуправління в хорі ( ансамблі, оркестрі); - проводити репетиції та аналізувати хід і зміст репетицій; - акомпанувати шкільному хору, ансамблю, солісту, одночасно керувати їх виконанням; - підбирати репертуар для колективів хору, оркестру, ансамблю, враховуючи вікові особливості; - виховувати любов до музики, хорового співу.

Пам’ятка практиканту по підготовці до уроку
1. Дізнайся вчасно тему свого уроку, точно визнач матеріал в підручнику до цього уроку, його місце в системі уроків по темі.
2. Визнач методичну літературу по темі уроку.
3. Визнач мету уроку, його структуру, основні етапи.
4. Розроби зміст уроку, добери матеріал і визнач методи та прийоми навчання на кожному етапі уроку, сформулюй завдання і питання учням.
5. Розподіли навчальний час на всі етапи уроку.
6. Передбач чергування різних видів робіт дітей, складного і нескладного матеріалу, правильне співвідношення між роботою під керівництвом вчителя і самостійною роботою учнів.
7. Використовуй прийоми диференціації навчальної роботи, а також елементи проблемного навчання.
8. Продумай дидактичний і наочний матеріал до уроку, оформлення записів учнів в зошитах, а також на дошці.
9. Підготуй дидактичні ігри, фізкультхвилинки.
10. Оформи розгорнутий план-конспект уроку.

Рекомендації студенту-практиканту по проведенню уроку
При проведенні уроку бажано дотримуватись таких порад:

- входити в клас студент-практикант повинен після дзвінка, учні повинні зайняти свої робочі місця, підготувати необхідні для даного уроку підручники, посібники та письмові приладдя;
- чіткість і діловитість початку уроку забезпечує потрібний ритм усього уроку, а тому необхідно перевірити готовність класу до уроку;
- створивши в класі необхідну ділову атмосферу, повідомити учням план уроку, пізнавальні завдання уроку, які ставлять перед учнями, етапи проведення уроку;
- завжди пам’ятати про вимоги до технології уроку:
1. Чітка цілеспрямованість уроку.
2. Достатнє організаційне і матеріальне забезпечення уроку.
3. Оптимальний психологічний режим уроку.
4. Оптимальний темп і ритм роботи на уроці.
5. Систематична послідовність і наступність операцій на уроці.
6. Завершеність операції.
7. Економія часу на уроці.
8. Неперервний контроль і самоконтроль.
9. Встановлення ділової рівноваги при її порушенні.
10. Закріплення знань і умінь.
11. Неперервне вдосконалення навчального процесу.

Документи для завантаження
Вимоги до оформлення звітної документації літньої педагогічної практики (переглянути).

Зразок оформлення відношення на літню педагогічну практик (переглянути).

ПАМ’ЯТКА студентові Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії для проходження літньої педагогічної практики (переглянути).

Нормативно-правова база діяльності дитячих оздоровчих таборів (переглянути).

Контроль та оцінювання вмінь і навичок студентів (переглянути).

ЛІТНЯ ПЕДАГОГІЧНА ПРАКТИКА

1.1. Мета, завдання і зміст літньої педагогічної практики

Метою літньої педагогічної практики є практичне засвоєння студентами змісту, форм і методів виховної роботи з дітьми у літній період.

Завдання літньої педагогічної практики:

- виробити у студентів уміння і навички самостійної роботи з дітьми та підлітками в умовах літніх канікул;
- озброїти студентів методами і прийомами виховання школярів в умовах літньої праці та відпочинку;
- виховувати відповідальне ставлення до проведення виховної роботи з дітьми та підлітками;
- розвивати творчі здібності при організації і проведенні занять у гуртках, секціях, клубах за інтересами;
- встановлювати педагогічно правильні відносини з дітьми та підлітками в специфічних умовах табірної зміни.

Індивідуальні завдання:

- ознайомитися з умовами функціонування оздоровчого табору;
- вміти включати кожну дитину в цікаву справу;
- вміти проводити загонову і табірну лінійку;
- знати державну символіку і вміло її використовувати в літньому оздоровчому таборі;
- знати дитячі пісні, ігри, танці та вміти розучувати їх з дітьми;
- вести облік своєї роботи у педагогічному щоденнику;
- ознайомитися зі статутом табору, планами виховної роботи;
- здійснювати виховну роботу з дітьми, враховуючи специфіку табірної зміни, пропагувати здоровий спосіб життя;
- висувати єдині педагогічні вимоги до всіх вихованців.

Зміст літньої практики передбачає:

1. Ознайомлення з умовами роботи, правилами внутрішнього розпорядку, традиціями літнього оздоровчого табору.
2. Планування роботи загону на зміну.
3. Організаційно-педагогічна робота.
4. Проведення творчої виховної діяльності за різними напрямками виховної роботи (моральне, трудове, економічне, фізичне, гігієнічне, естетичне, громадянське).
5. Загартовування організму дітей.
6. Дотримання правил техніки безпеки.
7. Організація дозвілля дітей.
8. Випуск стінгазети.
9. Індивідуальна робота.
10. Робота з батьками.

У процесі літньої педагогічної практики в оздоровчих таборах студенти отримують знання:

- права і обов’язки вожатих;
- правила техніки безпеки та поведінки на території табору, в лісі, на воді тощо;
- особливості тимчасового дитячого колективу;
- закони і традиції табору, режимні моменти;
- форми виховної роботи в умовах оздоровчого табору;
- психолого-педагогічна характеристика загону.

У процесі літньої педагогічної практики студенти повинні виконати такі види діяльності:

- ознайомитися з умовами роботи оздоровчого табору, правилами внутрішнього розпорядку, традиціями табору, планами виховної роботи;
- дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, розпоряджень адміністрації оздоровчого табору та керівників практики;
- слідкувати за дотриманням правил техніки безпеки, охорони праці;
- вивчати специфіку прояву вікових та індивідуальних особливостей вихованців, стану їх здоров’я, умов життя вихованців;
- організовувати колективну творчу діяльність (пізнавальну, трудову, спортивно-оздоровчу, естетичну, екологічну);
- сумлінно готуватися до проведення загальнотабірних справ, виховних годин у загоні;
- проводити санітарно-гігієнічну роботу і роботу з самообслуговування;
- проводити індивідуальну виховну роботу з дітьми і підлітками;
- вести педагогічний щоденник.

У процесі практики студенти повинні оволодіти такими уміннями:

- визначати мету і завдання оздоровчо-виховної роботи з дітьми та підлітками в таборі;
- складати план виховної роботи на табірну зміну і на кожний день з врахуванням інтересів та індивідуальних особливостей дітей;
- організовувати самоуправління в колективі та спрямовувати його діяльність;
- створювати умови для розвитку самодіяльності, творчості дітей та підлітків;
- організовувати різні форми виховної роботи з школярами, поєднуючи колективну діяльність з індивідуальною;
- встановлювати педагогічно правильні стосунки з дітьми та підлітками, колегами;
- педагогічно усвідомлювати і аналізувати досвід своєї педагогічної діяльності.

1.2. Організація літньої педагогічної практики

Літню педагогічну практику протягом 3 тижнів проходять студенти:

- 3 курсу факультетів мистецтв (музично-педагогічне відділення) та початкового навчання у 6 семестрі;
- 5 курсу факультету мистецтв (відділення хореографії та образотворчого мистецтва) у 10 семестрі.

Студенти розподіляються у літні табори різного типу (міські спортивно-оздоровчі у школах, оздоровчі, санаторні, профільні, табори відпочинку і праці, школи-табори, школи-центри) міста та інших областей. Право вибору оздоровчого табору в першу чергу надається студентам з гарною успішністю, активним у громадському житті. Особливістю організації літньої педагогічної практики є те, що викладачі кафедри шкільної педагогіки і психології завчасно передбачають і планують спеціальну підготовку студентів до літньої педагогічної практики, яка полягає у проведенні інструктивно-методичних зборів; організації у кабінеті педагогічної практики виставки методичної літератури; у визначенні об’єктів літньої практики і розподілі студентів у них; підготовці наказу ректора академії про літню педагогічну практику.

Для успішного проходження студентами цього виду практики керівництво педагогічною практикою постійно співпрацює з дитячими оздоровчими закладами, попередньо уклавши угоди з їх керівництвом. Угоди укладаються до початку інструктивно-методичних зборів студентів, що дає можливість викладачам вчасно розподілити студентів за місцями проходження практики та організувати підготовку вожатих з врахуванням специфіки табору. Контроль за проходженням літньої практики організовує кафедра шкільної педагогіки та психології, керівники відвідують табори, спортивно-оздоровчі майданчики, де перебувають студенти на практиці, перевіряють документацію, консультують їх, надають методичну допомогу. По закінченню практики на основі записів у педагогічному щоденнику керівник практики академії виставляє студенту оцінку за вимогами кредитно-модульної системи навчання.

Підготовка до літньої педагогічної практики відбувається в процесі вивчення психолого-педагогічних дисциплін, а також у ході навчальної практики „Підготовка студентів до роботи з дітьми в літніх оздоровчих таборах” (36 год.).

До практики допускаються студенти, які:

- систематично відвідували заняття табірного збору-навчання з підготовки до літньої практики і склали залік;
- пройшли інструктаж з техніки безпеки та з питань охорони життя і здоров’я дітей;
- розробили папку-скарбничку з конспектами виховних занять (не менше 20), посібниками, прикладами ігор, пісень тощо;
- пройшли медичний огляд.

Після отримання допуску студенти отримують направлення на педагогічну практику в літні оздоровчі табори, де працюють на посаді організатора дитячого дозвілля, вихователя, вожатого, фізрука, музичного керівника. Кожний практикант закріплюється на час практики за окремим загоном, групою. Повнолітніх практикантів необхідно використовувати на штатних посадах, а неповнолітніх – помічниками.

Студенти-практиканти повинні мати з собою такі документи:

- паспорт;
- ідентифікаційний код;
- медичну книжну з печаткою про допуск до роботи;
- 4 фотографії (розміром 3 на 4);
- направлення на педагогічну практику;
- документацію і папку-скарбничку з посібниками і наочністю;
- необхідні зручні речі для роботи з дітьми влітку.

Безпосередній контроль за роботою практикантів здійснює старший вихователь, який:

1. Проводить інструктаж з питань правил внутрішнього розпорядку, техніки безпеки, охорони життя і здоров’я дітей.
2. Знайомить студентів із дитячим колективом, плануванням навчально-виховної роботи з ними.
3. Надає консультації щодо складання планів-конспектів, перевіряє і погоджує їх.
4. Щоденно спостерігає і аналізує роботу практиканта.
5. Надає методичну допомогу в підготовці та проведенні окремих заходів, різних видів робіт.
6. У кінці практики старший вихователь складає характеристику на кожного практиканта, яка затверджується підписом директора табору і печаткою.

Протягом літньої педагогічної практики студенти беруть участь у виробничих нарадах, педагогічних радах, вивчають і аналізують досвід кращих вихователів, педагогів-організаторів, методистів, ведуть педагогічний щоденник; створюють умови для активного відпочинку, оздоровлення дітей і підлітків, участі їх у суспільно-корисній праці.

Підсумки літньої педагогічної практики підводяться на конференції з участю всіх студентів, керівників практики академії у вересні. Учасники конференції виступають з пропозиціями щодо вдосконалення організації виховної роботи, дозвілля для дітей влітку, підготовки та проведення літньої педагогічної практики.

Обов’язки суб’єктів літньої педагогічної практики
Обов’язки вихователя, помічника вихователя (вожатого) табору:

1. Скласти план роботи і дотримуватись його виконання.
2. Протягом всього періоду в таборі вести щоденник.
3. Щоденно організовувати і проводити роботу з виховання і активного відпочинку дітей.
4. Регулярно підводити підсумки роботи та висвітлювати їх через газету.
5. Стежити за дотриманням чистоти і порядку на території табору.
6. Інструктувати дітей перед виходом за територію табору.
7. Негайно доповідати начальнику табору про всі випадки і грубі порушення в загонах.
8. Не допускати самовільних відлучень дітей за територію табору.
9. Вміти надати першу медичну допомогу.
10. Негайно повідомити лікаря про скарги дитини відносно поганого стану здоров’я.
11. Дотримуватись правил протипожежної безпеки.
12. Строго дотримуватись правил безпеки життя дітей під час купання, походів, екскурсій, спортивних змагань.
13. Брати участь у загальнотабірних заходах.
14. Забезпечити правильне виконання режиму.
15. Складати плани і звіти, звітувати на педагогічній раді, аналізувати результати зміни.
16. Керуватись наказами і розпорядженнями керівника табору, педагогічної ради, чергового по оздоровчому табору.

Керівники практики академії (викладачі кафедри шкільної педагогіки та психології) та керівники практики оздоровчого табору (директори оздоровчих таборів, старші вихователі, педагоги-організатори) здійснюють методичне керівництво і контроль за літньою педагогічною практикою студентів.

Обов’язки директора оздоровчого табору (школи):
- забезпечує необхідні умови для успішного проведення практики і здійснює загальне керівництво нею;
- проводить інструктаж працівників, які залучаються до роботи з практикантами;
- здійснює контроль і методичне керівництво педагогічною практикою;
- несе відповідальність за дотриманням студентами правил техніки безпеки.

Обов’язки керівника практики оздоровчого табору (старші вихователі, педагоги-організатори):

- проводить інструктаж студентам-практикантам щодо організації виховної роботи з дітьми;
- контролює роботу студентів;
- відвідує заходи практикантів і бере участь у їх аналізі;
- здійснює методичну допомогу студентам при виконанні ними індивідуальних завдань;
- оцінює результати виконання практикантами програми педагогічної практики;
- складає характеристику на студента-практиканта;
- бере участь у підсумковій конференції.

Обов’язки керівника практики академії:

- здійснює інструктаж працівників, які залучаються до роботи з практикантами;
- спостерігає роботу практикантів, аналізує і оцінює її;
- перевіряє документацію практики в день приїзду студентів на навчання (перший тиждень вересня);
- бере участь у підсумковій конференції.

Керівник практики академії складає і здає у відділ педагогічної практики звіт за формою:

Звіт
керівника практики______________________________________
про організацію контролю за літньою педагогічною практикою студентів _____ групи факультету початкового навчання влітку 20___ р.

1. У яких таборах і загонах проводилася літня педагогічна практика, на яких посадах?
2. Зведена відомість оцінок студента за літню педагогічну практику:
„5” –
„4” –
„3” –
„2” –
3. Умови роботи.
4. Які цікаві форми роботи проводилися у загонах?
5. Характеристика підготовки студентів до роботи в літніх оздоровчих таборах.
6. Вміння планувати роботу з дітьми, ведення календарного плану, облік роботи.
7. Дисциплінованість практиканта, його ставлення до роботи.
8. Недоліки, помилки, виявлені в ході літньої педагогічної практики.
9. Якість ведення звітної документації.
10. Висновки і побажання.

Пам’ятка практиканта, що від’їжджає в літній оздоровчий табір
1. Практикант проходить літню педагогічну практику в оздоровчому таборі.
2. У таборі кожен практикант закріпляється за загоном.
3. Протягом літньої практики в таборі студент використовує всі свої знання, виконуючи обов’язки загонового вожатого чи помічника вихователя.
4. Практикант планує роботу загону.
5. У ході практики студент проводить різні види і форми роботи з дітьми, творчо використовує педагогічні знання у своїй практичній діяльності.
6. Повсякденний контроль за роботою практиканта здійснює старший вихователь табору, який консультує практикантів, допомагає складати плани, конспекти, заходи, що проводяться в загоні, виставляє оцінку за проведену роботу.

Пам’ятка з техніки безпеки під час роботи з дітьми у таборі
1. Ознайомитися з розпорядком роботи табору та одержати вступний інструктаж на робочому місці.
2. Ознайомитися з маршрутами та місцями евакуації дітей на випадок пожежі, з первинними засобами пожежотушіня, місцями їх розміщення.
3. Ознайомити дітей (за малюнками, гербаріями) з місцевими отруйними рослинами, небезпечними тваринами.
4. Не залишати без нагляду електроприлади (телевізори, настільні лампи, кип’ятильники), не дозволяти торкатися розеток, обірваних проводів.
5. Заздалегідь ознайомитися з маршрутами екскурсій, походів, прогулянок.
6. Дотримуватись правил вуличного руху при організації руху групи дітей.
7. Не дозволяти дітям вилазити на дерева, різні споруди, без дозволу заходити на будівельні майданчики.
8. Не користуватися водою для пиття з відкритих водойм і невідомих джерел.
9. Не дозволяти пробувати на смак невідомі плоди рослин, бо це може привести до отруєння.
10. Не дозволяти дітям купатися без дозволу і в невідомих місцях. Перед купанням дітей обстежувати дно водоймища, в час купання тримати дітей в поля зору, купати дітей невеличкими групами (5-6 чоловік), не допускати пустощів у воді, заходження глибше, ніж по пояс.
11. Не допускати перегрівання дітей на сонці.
12. У походи до лісу, парку обов’язково ходити у зручному спортивному взутті, панамках чи капелюхах.
13. Завжди тримати в полі зору всіх дітей, не дозволяти відлучатися нікому без дозволу.

Пам’ятка керівника практики літніх оздоровчих таборів
1. Ознайомити практиканта з умовами функціонування табору, правилами внутрішнього розпорядку, плануванням виховної роботи табору.
2. Допомогти скласти план-сітку виховної роботи загону на табірну зміну.
3. Консультувати студента під час підготовки до виховних справ у загоні.
4. Бути присутнім на виховних заходах практиканта.
5. У кінці робочого дня здійснювати аналіз його діяльності.
6. Після закінчення літньої педагогічної практики скласти характеристику на практиканта, завірити її підписом директора та печаткою закладу.

Пам’ятка керівника практики академії
1. Провести бесіду зі студентами та проректором з педагогічної практики щодо організації літньої практики.
2. Надати допомогу практикантам в організації роботи з дітьми в перші дні при підготовці до свята відкриття табірної зміни.
3. Здійснювати контроль за веденням документації практикантами (щоденник, звіт роботи тощо).
4. Здати перевірену документацію та письмовий звіт про підсумки проходження студентами літньої педагогічної практики (за схемою) у відділ педагогічної практики до 20 вересня.
5. Здійснити облік своєї роботи в журналах з педагогічної практики.
6. Обов’язково бути присутнім на підсумковій конференції.
7. Організувати випуск газети про роботу студентів у літніх оздоровчих таборах.

Документи для завантаження
НА ДОПОМОГУ ВОЖАТИМ (переглянути).

Мета і зміст навчальної практики “Підготовка студентів до роботи з дітьми в літніх оздоровчих таборах”

Навчальна практика „Підготовка студентів до роботи з дітьми в літніх оздоровчих таборах” має самостійне призначення і одночасно є складовою всього навчально-виховного процесу по підготовці педагога-вихователя. Мета навчальної практики полягає у закріпленні теоретичних знань з методики виховної роботи, виробленні вмінь і навичок використовувати різноманітні форми організації виховної, оздоровчої роботи з дітьми в літніх таборах; підготовці студентів до педагогічної практики в літніх оздоровчих таборах; формуванні творчої особистості майбутніх педагогів. Навчальна практика проводиться в ІV семестрі протягом тижня (36 год.). Студенти відвідують теоретичні і практичні заняття, виконують колективні та індивідуальні завдання. В кінці практики студентам виставляється залік.

Підготовка студентів до літньої педагогічної практики в оздоровчих таборах допомагає розв’язати завдання:

- закріпити вміння і навички, набуті на заняттях з педагогіки і в процесі педагогічної практики на попередніх курсах;
- поглибити і розширити теоретичні знання студентів з психолого-педагогічних дисциплін;
- вивчити особливості дітей, тимчасового дитячого колективу;
- сприяти становленню педагогічних позицій, творчої особистості майбутнього вчителя.

Зміст навчальної практики передбачає:

1. Ознайомлення з метою, завданнями, змістом і особливостями організації літньої педагогічної практики в оздоровчих таборах.
2. Ознайомлення з завданнями і особливостями організації літнього відпочинку школярів у різних типах таборів.
3. Планування роботи в таборі.
4. Режим роботи в таборі.
5. Складання планів, сценаріїв масових заходів в таборі.
6. Розучування ігор, пісень, танців.
7. Вивчення правил техніки безпеки в таборі.

У процесі підготовки до роботи педагога-організатора в ЛОТ студенти набувають і поглиблюють знання про:

- взаємодію мети і завдань виховання в сім’ї, школі, позашкільних закладів;
- функції, права, обов’язки педагога-вихователя;
- методи вивчення розвитку дитини і колективу;
- вікові, психологічні, статеві та індивідуальні особливості дітей і підлітків, специфіку їх прояву в умовах літнього відпочинку;
- зміст, форми і методи виховної та розвиваючої діяльності з врахуванням специфіки функціонування літніх оздоровчих таборів.

На заняттях студенти набувають і закріплюють вміння і навички:

- визначити мету, завдання, прогнозувати результати виховної діяльності з дітьми;
- визначити зміст роботи дитячого колективу;
- працювати з психолого-педагогічною, методичною літературою;
- складати творчо перспективні та календарні плани роботи з дітьми;
- застосування знання з предметів своєї спеціальності при підготовці і проведенні різних виховних справ;
- оперувати базовими поняттями з психолого-педагогічних дисциплін;
- працювати з педагогічною документацією;
- проводити ігри, танці, розучувати пісні;
- оформляти необхідну інформацію для дітей;
- аналізувати свою діяльність.

Обов’язкові результати практики:

вміти:
- складати орієнтовний план-сітку роботи загону в оздоровчому таборі;
- проводити організаційну роботу в таборі на початку зміни;
- використовувати різноманітні цікаві, доступні форми роботи з дітьми різного віку;
- організовувати ігрову діяльність;
- спілкуватися з колегами, дітьми, батьками;
- проводити екскурсії, туристичну роботу;
- виготовляти наочність;
- випускати стінні газети;
- надавати першу медичну допомогу.

Залік виставляється за умов, якщо:
- студенти систематично відвідували заняття навчальної практики по підготовці до роботи з дітьми в літніх оздоровчих таборах;
- пройшли інструктаж з техніки безпеки та з питань охорони життя і здоров’я;
- розробили 20 виховних заходів (папка-скарбничка);
- пройшли медичний огляд.

Тематика і зміст занять навчальної практики “Підготовка студентів до роботи з дітьми в літніх оздоровчих таборах”
Тема 1. Вступ. Особливості виховної роботи з дітьми в літніх оздоровчих таборах (4 год.)

Мета: ознайомити студентів з основними завданнями курсу, розкрити особливості виховної роботи в таборі.

Питання: мета, тематика, структура даного курсу, завдання літньої педагогічної практики, специфіка виховної роботи в таборі, інструктаж по оформленню щоденника педагогічної практики, ознайомлення з анкетами дітей “Яким повинен бути педагог-вихователь в ЛОТ?”, з анкетами, які можна використати при знайомстві з дітьми.

Практично-лабораторна робота: розв’язання педагогічних ситуацій, характерних для ЛОТ, інсценізація, мозкові атаки по темі: “Новий тип оздоровчого табору для дітей. Яким йому бути?” (Обговорення питань - мета, форми роботи, органи дитячого самоврядування, матеріально-технічна база, умови роботи в ЛОТ).

Самостійна робота: вивчення документації для роботи педагога-вихователя в ЛОТ, оформлення щоденника спостережень.

Тема 2. Колективи дітей. Педагогіка співробітництва (2 год.)

Мета: ознайомити з методами вивчення дитини і дитячого колективу, основними положеннями “ педагогіки співробітництва “.

Повідомлення викладача про тимчасовий дитячий колектив, шляхи формування і рівні розвитку колективу, стиль роботи педагога, основні положення “педагогіки співробітництва “.

Практична робота: вправляння у доборі даних про окремих дітей і колективу, оформлення методики вивчення дитини і колективу.

Самостійна робота: створення анкети для батьків з метою вивчення дитини.

Тема 3. Органи самоврядування (4 год.)

Мета: ознайомитися з органами самоврядування в дитячому колективі.

Повідомлення викладача про різноманітність органів самоврядування дітей, їх функції, принципи формування, строки функціонування та специфіку їх роботи в умовах дитячого тимчасового колективу.

Практична робота: інсценізація одного з варіантів створення органів дитячого самоврядування.

Самостійна робота: розробити в вигляді схеми варіант структури органів самоврядування з врахуванням особливостей дитячого оздоровчого табору (шефи, традиції, кількість дітей).

Тема 4. Структура організації виховних заходів (4 год.)

Мета: виробити у студентів уміння виконувати організаційні прийоми залучення дітей до діяльності, яка сприяє всебічному розвитку особистості.

Повідомлення викладача про типову структуру організації виховної діяльності, характеристику способів залучення дітей до творчого процесу.

Практична робота: розробка плану організації та проведення діяльності, створення переліку засобів, обладнання і матеріалів; розподіл ролей, проведення заходу; підсумок виховної діяльності.

Самостійна робота: відпрацювання одного з етапів типової структури організації виховної діяльності, а саме розробка плану-сценарію справи (за темою викладача).

Тема 5. Колективна творча діяльність (8 год.)
Мета: розширити теоретичні знання студентів про різноманітність можливостей КТС і закріпити їх на практичних заняттях.

Повідомлення викладача про суть КТС, основні форми і умови їх прояву.

Практична робота: проведення декількох форм різних видів КТС (соціально-орієнтовані, пізнавальні, художньо-естетичні, спортивно-оздоровчі, трудові, організаторські).

Самостійна робота: створення методичних розробок колективних творчих справ різного спрямування.

Тема 6. Структура зміни (6 год.)

Мета: вивчення студентами мети і завдань основних періодів зміни в літньому оздоровчому таборі, форм виховної роботи з дітьми.

Повідомлення викладача про структуру зміни, її періоди, мету і завдання кожного періоду, виховну і розвиваючу діяльність кожного періоду.

Практична робота: проводиться в формі навчальної гри (зустріч з дітьми, їх розподіл, ігри і справи, виявлення творчих здібностей; від’їзд дітей).

Самостійна робота: створення примірного плану виховної і розвиваючої діяльності з дітьми в літньому оздоровчому таборі на організаційний і підсумковий періоди зміни.

Тема 7. Планування виховної і розвиваючої діяльності з дітьми в ЛОТ (4 год.)

Мета: формувати вміння планувати спільну діяльність з дітьми, оформляти план.

Повідомлення викладача про значення комплексного планування виховної і розвиваючої діяльності, можливих способах планування.

Практична робота: інсценізація різних способів планування життєдіяльності дитячого колективу.

Самостійна робота: передбачає розробку примірної структури системи планування виховної і розвиваючої діяльності дітей в основний період зміни в ЛОТ.

Тема 8. Ігри в літніх оздоровчих таборах (2 год.)

Мета: відпрацювати вміння проводити різноманітні ігри для дітей різного віку.

Повідомлення викладача про значення гри в житті дитини, основні види гри та особливості керівництва нею.

Практична робота: проведення студентами різних ігор.

Самостійна робота: створити картотеку ігор різних видів з врахуванням індивідуальних, вікових особливостей дітей (не менше 30 ігор).

Тема 9. Наочність у літніх оздоровчих таборах (2 год.)

Мета: сформувати у студентів навички естетичного оформлення інформації і різноманітної творчої діяльності, роботи з різними матеріалами для оформлення.
Повідомлення викладача про види наочності.

Практична робота: оволодіння студентами вміннями і навичками роботи по створенню візитних карток, ескізу для інформаційного куточку; робота з шрифтами, папером.

Самостійна робота: зробити набір шрифтів, трафаретів, пам’яток для членів органів самоврядування, ескізів інформаційного куточка в загоні.

Орієнтовний план проведення навчальної практики “Підготовка студентів до роботи з дітьми в літніх оздоровчих таборах”

№ за/п	Зміст роботи	Кількість годин	Викладач
1.	Вступ. Мета, завдання, зміст літньої практики. Документи з питань літньої практики та підготовки і організації літнього відпочинку та оздоровлення дітей. Особливості виховної роботи з дітьми в літніх оздоровчих таборах	2 год.	Калініченко В.П.
2.	Ознайомлення з "Типовим положенням про дитячий оздоровчий заклад". Типи таборів. Особливості роботи практикантів у різних типах таборів, турбазах, дитячих майданчиках.	2 год.	Калініченко В.П.
3.	Особливості роботи в таборах з дітьми різного віку. Пам'ятка вожатому.	1 год.	Калініченко В.П.
4.	Тематичні дні в таборі. Особливості їх підготовки.	1 год.	Польова Р.І.
5.	Планування роботи в таборі. Вимоги до планування. Режим життя в таборі.	1 год.	Калініченко В.П.
6.	Особливості організаційного періоду. Основні форми роботи в цей період.	2 год.	Лавриненко О.М.
7.	Особливості основного періоду перебування дітей в ЛОТ. Форми роботи в цей період.	2 год.	Лавриненко О.М.
8.	Використання методів педагогіки співробітника в ЛОТ. Методи вивчення дітей і дитячого колективу. Стиль роботи практиканта з колективами дітей різного віку. Поведінка практиканта в педагогічному колективі ЛОТ.	2 год.	Калініченко В.П.
9.	Органи самоврядування в дитячому колективі. Розподіл доручень у колективі дітей різного віку.	1 год.	Калініченко В.П.
10.	Методика організації колективних творчих справ (КТС) та їх форми та умови прояву. Практичне проведення різних форм КТС.	4 год.	Лавриненко О.М., Польова Р.І.
11.	Гуртки, клуби, об'єднання за інтересами, колективи художньої самодіяльності. Зміст і форми їх форми.	2 год.	Польова Р.І.
12.	Туристично-краєзнавча робота в ЛОТ. Здійснення завдань екологічного виховання. Екологічна вікторина.	1 год.	Польова Р.І.
13.	Ігри в ЛОТ. Практичне проведення ігор, конкурсів, розваг, ігрових програм.	4 год.	Лавриненко О.М., Польова Р.І.
14.	Охорона та зміцнення здоров'я дітей в ЛОТ. Фізкультурно-спортивна робота в ЛОТ.	1 год.	Лавриненко О.М., Польова Р.І.
15.	Дотримання правил техніки безпеки в умовах ЛОТ (під час екскурсій, походів, перебування на воді, у побуті). Пам'ятка з техніки безпеки.	1 год.	Калініченко В.П.
16.	Проведення конкурсу акторської майстерності (КАМ).	1,5 год.	Польова Р.І., Калініченко В.П.
17.	Використання нетрадиційних виховних технологій в ЛОТ. Малі форми роботи в ЛОТ.	1 год.	Лавриненко О.М.
18.	Розучування пісень, музичних програм.	1 год.	Польова Р.І.
19.	Проведення конкурсу інсценованої казки "Ріпка", різні жанри (опера, оперета, комедія, мелодрама, трагедія, драма).	4 год.	Калініченко В.П., Польова Р.І.
20.	Розучування атракціонів, вікторин, конкурсів у той час, "коли цілий день іде дощ".	2 год.	Лавриненко О.М., Польова Р.І.
21.	Конференція на тему: "Чи готові ви до практики в літніх оздоровчих таборах".	2 год.	Казакова Н.В., Польова Р.І.
22.	Допуск до літньої практики. Перевірка практичного матеріалу, необхідного для роботи в ЛОТ. Ведення документації в час практики, вимоги до неї. Ознайомлення з виставкою кращих матеріалів студентів минулих років. Видача направлень на літню педагогічну практику.	2 год.	Польова Р.І., Калініченко В.П., Казакова Н.В.

Документи для завантаження
Звітна документація з практики “Пробні і музичні заняття у ДНЗ” (переглянути).

Керівники практики студентів 3 курсу музично-педагогічного відділення факультету мистецтв та бази практики (2009-2010 н.р.) (переглянути).

Оцінювання видів діяльності студентів 3 курсу музично-педагогічного відділення факультету мистецтв на практиці "Пробні музичні заняття у дошкільному навчальному закладі" (переглянути).

Мета, завдання і зміст педагогічної праткики "Пробні музичні заняття в дошкільних закладах"

Пробні музичні заняття в дошкільних закладах готують студентів до виконання обов'язків музичного керівника, проводяться в умовах, максимально наближених до майбутньої роботи.

Завдання практики:

- закріплення теоретичних музичних знань, застосування їх у вирішенні конкретних педагогічних завдань музичного виховання дітей;
- формування і розвиток в студентів професійних умінь і навичок, особистих якостей педагога-організатора музичного виховання в дошкільних закладах;
- виховання в студентів інтересу і любові до майбутньої професії, необхідності в педагогічній самоосвіті, вироблення творчого підходу до педагогічної діяльності. В процесі цього виду практики студенти оволодівають професійними вміннями:
- застосовувати на практиці отримані знання з навчальних музичних дисциплін;
- планувати перспективну і щоденну роботу музичного керівника;
- використовувати різноманітні форми, методи і прийоми музичного виховання дітей;
- вивчати особистість дошкільника, його загальний і музичний розвиток;
- формувати у дітей здібність до сприймання музичних творів, підтримувати їх емоційні переживання;
- сформувати у дитини елементарні навички з музичної грамоти;
- навчати дітей виразному співу, рухам під музику;
- навчати дітей прийомам гри на дитячих музичних інструментах. Під час практики студенти повинні провести 20 пробних занять, а також відвідати і проаналізувати 4 музичних заняття, 1 -2 заняття з фізкультури, ранкової гімнастики, 1-2 вечори розваг.

Студенти ведуть таку документацію:
1. Щоденник педагогічної практики.
2. План музичних занять.

Перед музичним заняттям студенти отримують консультацію музичного керівника по складанню плану заняття. Потім консультація проводиться викладачами індивідуальних дисциплін, керівником підгрупи практикантів, де студенти визначають методи і прийоми проведення заняття, його організацію. Керівник підгрупи здійснює контроль за ходом практики і оцінює її за вимогами кредитно-модульної системи.

Зміст практики, 5 семестр
1. Знайомство студентів з музично-виховною роботою в дошкільному закладі, документацією музкерівника. Спостереження музичних занять.
2. Спостереження і аналіз проведення ранкової гімнастики та музичного заняття в молодшій групі. Проведення індивідуальної роботи по навчанню гри на дитячих музичних інструментах в старшій групі.
3. Проведення студентами ранкової гімнастики в середній і старшій групі. Спостереження музичних занять в середній та старшій групі.
4. Проведення студентами слухання музики на музичних заняттях та ранкової гімнастики в середній та старшій групі.
5. Проведення студентами слухання музики в молодшій, середній, старшій групах. Індивідуальна робота з дітьми по навчанню гри на дитячих музичних інструментах.
6. Самостійне проведення співу в усіх вікових групах. Індивідуальна робота з дітьми по навчанню гри на дитячих музичних інструментах. Вивчення з дітьми музично-дидактичної гри.
7. Самостійне проведення студентами співу та музично-дидактичних ігор в усіх вікових групах.
8. Спостереження та участь студентів у проведенні свята осені.
9. Самостійне проведення студентами музично-ритмічних рухів (гра, танець, хоровод) в молодшій, середній та старшій групах.
10. Самостійне проведення музично-ритмічних рухів та індивідуальної роботи з обдарованими дітьми.
11. Самостійне проведення розваг в молодшій та середній групах. Індивідуальна робота з дітьми по навчанню співу.
12. Самостійне проведення розваг в середній та старшій групах. Індивідуальна робота по навчанню дітей музично-ритмічним рухам.
13. Самостійне проведення домінантних музичних занять в молодшій, середній, старшій групах (І підгрупа)
14. Самостійне проведення домінантних музичних занять в усіх вікових групах. (II підгрупа)
15. Проведення святкових Новорічних ранків
16. Проведення Новорічних ранків. Огляд виставки посібників та атрибутів, виготовлених студентами для проведення музичних занять та розваг.

Зміст практики, 6 семестр
1. Спостереження музичних занять. Складання плану розваг на II півріччя.
2. Проведення ранкової гімнастики та музичних занять в молодшій та середній групах.
3. Проведення ранкової гімнастики та музичних занять в старшій та молодшій групах.
4. Проведення тематичних музичних занять та ранкової гімнастики в молодшій та старшій групах. Обстеження рівня музичного розвитку підгрупи дітей.
5. Спостереження фізкультурного заняття в старшій групі. Проведення музичного заняття в середній групі. Навчання грі на музичних інструментах в старшій групі.
6. Проведення тематичних та домінантних музичних занять в молодшій, середній та старшій групах.
7. Проведення фізкультурних занять в старшій групі. Проведення навчання грі в ансамблі дитячих музичних інструментів.
8. Проведення музичних розваг з використанням додаткового музичного інструменту.
9. Проведення музичних занять в молодшій, старшій та середній групах
10. Проведення музичних занять різних видів в молодшій, середній, старшій групах.
11. Проведення музичних занять. Навчання грі на дитячих музичних інструментах в старшій групі.
12. Проведення музичних занять з використанням додаткових музичних інструментів в молодшій, середній, старшій групах.
13. Проведення гімнастики та фізкультурного заняття в старшій групі. Проведення музичних занять в молодшій та середній групі.
14. Проведення музичних занять з використанням додаткового інструменту.
15. Проведення гімнастики, музичних занять.
16. Проведення підсумків рівня музичного розвитку дітей. Творчий звіт про педагогічну практику.

Документи для завантаження
Оцінювання фольклорної практики за вимогами кредитно-модульної системи (переглянути).

Літня фольклорна практика
Мета фольклорної практики – вироблення в студентів навичок збору і запису народної творчості.

Основні завдання практики:
• поглиблювати і розширювати знання студентів з народної творчості: відродження народних традицій та обрядів у різних регіонах України;
• прищеплювати навички до збирання фольклору;
• пробуджувати більш глибокий інтерес до історії народу, його культури, побуту;
• впливати на естетичний смак студентів – збирачів фольклору;
• нагромадження музичного репертуару для подальшої роботи з дітьми.

Цей вид практики рекомендується проводити по таких напрямках:

1. Усна народна творчість:

• календарно-обрядова поезія;
• загадки, прислів’я, приказки;
• народна драма;
• народні пісні по жанрах;
• казки, легенди, перекази, анекдоти.

2. Матеріальна культура народу. Народне декоративне мистецтво:

• декоративні розписи;
• вишивка, ткацтво, килимарство;
• кераміка;
• різьба.

3. Традиції даного регіону:

• історія села, міста;
• народна медицина;
• педагогіка, етика.

Головним підсумком фольклорної практики повинна бути здача всіх записаних і якісно оформлених матеріалів в перший місяць навчального року.

По результатах практики проводиться конференція, на якій учасники виступають із доповідями про результати практики, в кінці конференції проводиться фольклорний концерт, показ фотознімків, магнітофонних записів.

Враження від фольклорної практики можуть бути відображені в спеціальній газеті.

Студенти одержують за фольклорну практику диференційований залік.

Організація і терміни проведення практики
У четвертому семестрі студенти проводять двотижневу фольклорну практику у межах своєї області. Навчальна група ділиться на підгрупи по 6-8 осіб. Фольклорні експедиції можуть бути індивідуальними та груповими. Зокрема, індивідуальна здійснюється протягом навчального року, паралельно із вивченням теоретичного курсу. Базою для здійснення такого роду практики є, як правило, село чи селище, де мешкають родичі, знайомі молодого дослідника.

За один - два сеанси збирацької діяльності студент має зафіксувати на магнітофонну стрічку і належно задокументувати (паспортизувати) не менше тридцяти творів різних жанрів, найхарактерніших для місцевої народно-музичної традиції.

Теоретична підготовка
Успішному здійсненню фольклорної експедиції повинна передувати теоретична підготовка студентів, складовими якої є:

- визначення мети і завдання експедиції;
- ознайомлення з методикою праці народних виконавців;
- ознайомлення з історико - етнографічними особливостями регіону; здійснення інструктажу щодо користування звукозаписувальною апаратурою.

Важливо пам’ятати, що збирач повинен добре знайти народні пісні, обряди, володіти технікою проведення бесіди, - бути практично і теоретично підготовленим настільки, аби не залишити поза увагою етнографічні, музично-виконавські деталі.

Збирання і фіксація наспівів на касету є найпершим і найважливішим завданням фольклористики, адже народну музику можна засвоювати на слух, проте не можна на слух її досліджувати

Методика збирацької роботи студента-практиканта включає:
1. Пошук інформанта
2. Запис матеріалу на аудіоносії (магнітофон, диктофон)
3. Ведення польового зошита

Документи для завантаження
Звітна документація з педагогічної практики “Позакласна виховна робота в школі” (переглянути).

Педагогічна практика з позакласної виховної роботи в школі студентів 2 курсу музично-педагогічного відділення факультету мистецтв та бази практики (2009-2010 н.р.) (переглянути).

Вимоги до знань, практичних умінь і навичок студентів, контроль і оцінювання їх (переглянути).

1. Мета, завдання і зміст педагогічної практики “Позакласна виховна робота в школі”

Метою педагогічної практики “Позакласна виховна робота в школі” є набуття студентами уявлень про характер, зміст, форми і методи виховної роботи в школі, про функціональні обов’язки учителів початкових класів як вихователів.

Завдання педагогічної практики з позакласної виховної роботи такі:

1. Вивчити специфіку організації виховної роботи з молодшими школярами в умовах різних типів шкіл.
2. Оволодіти вміннями планувати і вести виховну роботу з молодшими школярами у позаурочний час у класі, групі продовженого дня.
3. Засвоїти основні форми, методи і засоби позакласної виховної роботи з учнями початкових класів.
4. Оволодіти методами і прийомами вивчення вікових та індивідуальних особливостей молодших школярів.
5. Формувати професійну спрямованість, інтерес до педагогічної діяльності.

Види діяльності студентів на педагогічній практиці:

- спостерігати і аналізувати різні форми позакласної виховної роботи;
- визначити конкретні виховні завдання з врахуванням вікових та індивідуальних особливостей молодших школярів;
- планувати позакласну виховну роботу з учнями класу;
- організовувати дитячий колектив на виконання висунутих завдань;
- вивчити особливості дітей і колективу учнів в умовах класу;
- проводити різні форми позакласної виховної роботи (масові, групові, індивідуальні) з молодшими школярами;
- співпрацювати з батьками.

Зміст педагогічної практики з позакласної виховної роботи в школі включає:

1. Ознайомлення зі школою, вчителями початкових класів, планами виховної роботи, досвідом роботи класоводів, вихователів.
2. Складання індивідуального плану проведення виховних заходів на семестр.
3. Допомога учителеві-класоводу у проведенні масових форм виховної роботи.
4. Вивчення вікових та індивідуальних особливостей молодших школярів.
5. Розробка конспектів виховних заходів.
6. Проведення виховних заходів.
7. Спостереження та аналіз виховних заходів.

2. Організація педагогічної практики
Педагогічна практика з позакласної виховної роботи проводиться у 4 семестрі 1 раз на тиждень по 2 год. на базі різних типів загальноосвітніх шкіл. У період практики студенти виступають у ролі помічників вчителів початкових класів як класоводів. Практика проводиться у досвідчених учителів початкової школи. Керують практикою викладачі кафедри шкільної педагогіки та психології. За цей вид практики студентам виставляється оцінка.

Організація педагогічної практики з позакласної виховної роботи
1. Кожен студент проходить практику у визначеному класі (за кожним класом закріплюється по 2 практиканти).
2. Студент працює під керівництвом учителя класу, керівника групи практикантів академії і виконує їх вказівки.
3. Студент ознайомлюється з планами і системою виховної роботи школи, класу.
4. Студент складає індивідуальний план проведення педагогічної практики з позакласної виховної роботи (у відповідності з планом виховної роботи школи, класу) і виконує його.
5. Студент проводить, спостерігає та аналізує виховні заходи з молодшими школярами.
6. Студент складає конспекти залікових занять, затверджує їх у вчителя початкових класів, керівника практики та проводить їх.
7. Студент веде щоденник педагогічної практики, дає його на перевірку і підпис учителю, керівнику практики.
8. Вивчає досвід роботи вчителя початкових класів як класного керівника.

Обов’язки суб’єктів педагогічної практики
І. Проректор з педагогічної практики:

- визначає школи для проведення педагогічної практики студентів;
- організовує і проводить настановчу конференцію з педагогічної практики;
- контролює роботу групових керівників практики, приймає конкретні міри з ліквідації недоліків у її організації.

ІІ. Директор школи (заступник директора з навчально-виховної роботи у початкових класах):

- забезпечує нормальні умови для проведення педагогічної практики в школі;
- знайомить студентів із школою, педагогічним колективом;
- розподіляє студентів по класах разом з керівником практики;
- знайомить студентів з планом виховної роботи школи;
- вносить пропозиції щодо вдосконалення підготовки майбутніх учителів початкових класів.

ІІІ. Груповий керівник практики:

- безпосередньо керує педагогічною практикою групи студентів у школі;
- організовує зустріч і знайомить студентів з директором школи, його заступниками, вчителями початкових класів;
- закріплює студентів за класами разом з дирекцією школи;
- проводить інструктивно-методичні наради з класоводами, які працюють із студентами;
- допомагає студентам у підготовці та проведенні виховних заходів;
- здійснює контроль за веденням студентами звітної документації з педагогічної практики та перевіряє її після закінчення практики;
- оцінює навчально-виховну роботу студентів під час практики, їх ставлення до роботи, ведення і оформлення ними документації з педпрактики; робить відповідні записи в журналі по практиці;
- допомагає оформити довідку на оплату праці вчителям за керівництво практикою студентів.

ІV. Вчитель початкових класів:

- знайомить студентів-практикантів з планом виховної роботи класу, учнями;
- проводить відкриті заняття для студентів та організовує їх обговорення;
- разом з груповим керівником практики визначає теми виховних заходів, які повинні провести студенти;
- консультує студентів під час підготовки до позакласних виховних заходів;
- бере участь в обговоренні та оцінці виховних заходів.

V. Студент-практикант:

- з’являтися у школу за 15 хвилин до початку занять;
- виконувати правила внутрішнього розпорядку, адміністрації школи і керівників практики, дотримуватися правил техніки безпеки;
- виконувати всі види робіт, передбачені програмою педагогічної практики;
- проводити всі позакласні виховні заходи згідно індивідуального плану, активно брати участь в їх обговоренні та аналізі;
- вчасно, грамотно і акуратно вести щоденник педагогічної практики за встановленою формою, регулярно давати його на перевірку і підпис учителю, керівнику практики;
- бути ввічливим, працьовитим, дисциплінованим і організованим;
- мати належний зовнішній вигляд.

Вимоги до підготовки та проведення позакласних занять

Готуючись до заняття, практиканту слід враховувати:
1. Суспільну значимість заходу.
2. Актуальність теми.
3. Вікові особливості учнів.
4. Знання та інтереси учнів.
5. Ініціативу і самодіяльність школярів.

Проводячи заняття, практикант повинен забезпечити:
- досягнення мети виховного заходу;
- організацію колективу, забезпечення свідомої дисципліни;
- послідовне і емоційне розкриття теми заходу;
- активізацію учнів на занятті;
- ефективне використання наочності та технічних засобів навчання;
- закріплення знань та підсумок заняття;
- використання активних методів і прийомів роботи з учнями.

Алгоритм підготовки і проведення виховного заходу

1. Визначення мети і завдань
(Наприклад, мета – сформувати естетичну культуру учнів. Реалізації даної мети присвячена бесіда “Мистецтво в житті людини, де виконуються наступні завдання:
- виявлення естетичних смаків дітей та їх інтересів;
- формування знань про різні види мистецтва;
- розвиток емоційно-позитивного ставлення до творів мистецтва.

2. Вибір форми виховної роботи і назви заходу.
(Наприклад, свято “Прощання з букварем”, бесіда “Звідки до нас приходить книга”).

3. Створення позитивного психологічного настрою: цікава розповідь про майбутній захід, мрії про його результати, написання оголошення чи створення стінгазети до цього заходу тощо.

4. Попередня підготовка: підбір змісту матеріалу, визначення засобів, підбір наочності, запрошення гостей і учасників ззовні, розподіл ролей, доручень, виготовлення костюмів, атрибутики, оформлення класу (залу).

5. Проведення виховного заходу, що передбачає:
- початок (музичний, поточний, передмова, театралізований зачин) – для створення психологічного настрою;
- змістова частина (предметна діяльність вихованців і педагогів, спрямована на досягнення виховної мети);
- фінальна частина (прийняття рішення, звернення, ритуали завершення – пісня, нагородження переможців, подяка, музика) – створює визначений емоційний стан, який сприяє подальший спільній діяльності; бажання продовжувати розпочату справу.

6. Педагогічний аналіз, який включає:
- ступінь досягнення мети і завдань;
- характеристика ефективності вибраних засобів, методик і прийоми;
- ступінь активності учасників і їх задоволення від участі у справі;
- логічність структури виховного заходу, її ефективність;
- характер педагогічної майстерності вихователя, манера поведінки, стосунки, взаємодія з учнями;
- місце проведення виховного заходу в системі виховної роботи в загальноосвітній школі.

Документи для завантаження
Звітна документація з практики “Помічник вихователя та музичного керівника у ДНЗ” (переглянути).

Керівники практики студентів 2 курсу музично-педагогічного відділення факультету мистецтв та бази практики (переглянути)

Практика в ролі помічника вихователя і музичного керівника дошкільного навчального закладу

Мета практики: ознайомлення з особливостями роботи дошкільного закладу, професійними функціями вихователя і музичного керівника, формування уявлень про завдання та зміст музичної діяльності в дошкільному закладі, інтересу до майбутньої професії.

У процесі практики студенти знайомляться з організацією роботи в дошкільному закладі, з навчально-матеріальною базою, вивчають психологічні особливості дітей, рівень їх музичного розвитку, допомагають вихователю та музичному керівнику у проведенні роботи з дошкільниками. Вони беруть участь у проведенні вечорів розваг, музично-дидактичних ігор, святкових ранків, індивідуальної роботи тощо. Один вид діяльності – заліковий (на вибір практиканта).

Зміст практики
1. Ознайомлення з навчально-матеріальною базою дошкільного закладу, оформленням залу, кабінету музичного керівника.
2. Спостереження музичного заняття в молодшій групі, аналіз рівня музичного розвитку дітей.
3. Спостереження музичного заняття в середній групі; аналіз організації і проведення режимних процесів.
4. Спостереження заняття з фізичної культури в старшій групі, аналіз ролі музичного керівника на ньому.
5. Спостереження розваги, аналіз її сприйняття дітьми
6. Допомога музичному керівнику в проведенні індивідуальної роботи з дітьми з співів.
7. Допомога музичному керівнику в проведенні індивідуальної роботи з дітьми по вдосконаленню виконання музично-ритмічних рухів.
8. Допомога музичному керівнику в проведенні індивідуальної роботи по навчанню дітей гри на дитячих музичних інструментах.
9. Допомога музичному керівнику в проведенні свята осені.
10. Допомога музичному керівнику в проведенні музично-дидактичних ігор.
11. Проведення самостійної музичної діяльності.
12. Допомога музичному керівнику та вихователю в проведенні ранкової гімнастики.
13. Самостійне проведення індивідуальної роботи з співів з обдарованими дітьми.
14. Допомога музичному керівнику в проведенні розваги.
15. Допомога музичному керівнику в розучуванні танцю на занятті.
16. Допомога музичному керівнику у підготовці і проведенні новорічного свята.
17. Підведення підсумків, огляд виготовлених атрибутів для ігор, прикрас до святкових ранків та вечорів розваг.

У Хмельницькій гуманітарно-педагогічній академії у 12 семестрі студенти 6 курсу факультету мистецтв проходять переддипломну педагогічну практику.

Метою переддипломної педагогічної практики є вдосконалення вмінь і навичок педагогічної діяльності, використання інноваційних підходів до організації навчально-виховної роботи, формування вмінь науково-дослідницької роботи. Виходячи з цього, можна констатувати, що в результаті переддипломної практики студенти отримують необхідну підготовку до навчально-виховної взаємодії зі школярами, оволодівають уміннями оцінювати результати своєї діяльності в якості вчителя музики, етики та естетики, організовувати роботу з дітьми за певною технологією, демонструвати рівень розвитку особистісних та професійних якостей: самостійність, рішучість, наполегливість, впевненість у собі, креативність тощо.

У Хмельницькій гуманітарно-педагогічній академії студенти 5 курсу музично-педагогічного відділення факультету початкового навчання проходять такі види практики:

- дослідницько-діагностичну практику;
- переддипломну педагогічну практику.

Дослідницько-діагностична практика проводиться у 9 семестрі протягом 32 годин. Вона тісно пов’язана з дипломним дослідженням кожного студента, дає можливість студентам бути більш самостійними у розв’язанні навчальних і виховних завдань (вивчення досвіду роботи учителів, проведення уроків, позакласних занять, мікродосліджень, експериментів тощо).

У 10 семестрі студенти проходять переддипломну педагогічну практику, метою якої є професійно-педагогічна підготовка студентів до проведення уроків музики у школі, творче застосування науково-теоретичних знань на практиці.

У Хмельницькій гуманітарно-педагогічній академії студенти 4 курсу музично-педагогічного відділення факультету мистецтв проходять такі види практики:

- пробні уроки і заняття в школі;
- переддипломна педагогічна практика.

Педагогічна практика «Пробні уроки і заняття в школі» організовується і проводиться у 7 семестрі. У ході практики студенти самостійно проводять пробні уроки музики і заняття у школі. Цей вид педагогічної практики наближує студентів до реальних умов майбутньої професійної діяльності. Кожен практикант проводить по 4 уроки музики в 1-4 класах, 3 уроки – в 5-8 класах та по 2 позакласних заняття, за проведення яких виставляється оцінка. Крім того студенти здійснюють керівництво шкільним хором, ансамблем, оркестром.

Переддипломна практика в школі є завершальним етапом практичної підготовки молодшого спеціаліста. Метою практики є закріплення умінь і навичок самостійної роботи з музичного виховання школярів 1-8 класів школи. Вона проводиться в 8 семестрі протягом 3 тижнів у відриві від теоретичного навчання. До неї допускаються студенти, які успішно виконали всі попередні види практики. В ході практики студенти виконують обов'язки вчителя музики і класного керівника. Практиканти проводять уроки музики і позакласну музично-естетичну роботу з школярами, допомагають у роботі класному керівникові. Під час практики кожен практикант повинен провести 12 уроків музики в 1-4 класах, 12 уроків в 5-8 класах та 4 позакласних заняття.

Педагогічною практикою керують досвідчені викладачі академії та вчителі музики базових шкіл.